Апеляційний суд Рівненської області
_______ У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого - судді Сачука В.І.
суддів: Баглика С.П., Гладкого С.В.
з участю: прокурора Ковальчука С. А.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок та постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 14 червня 2011 року.
Вироком Костопільського районного суду від 14 червня 2011 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з вищою освітою, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, військовозобов’язаний, без постійного місця роботи, судимий: 27 серпня 2002 року Рівненським міським судом за ч.2 ст. 141 КК України (1960 р.), ч.3 ст.357 КК України (2001р.) на два роки позбавлення волі; 9 грудня 2004 року Рівненським міським судом за ч.1 ст.125 КК України до 510 грн. штрафу,
- за ч.4 ст.296 КК України виправданий за недоведеністю вини у вчиненні злочину.
Судом також вирішено питання щодо речових доказів по справі.
Одночасно постановою Костопільського районного суду від 14 червня 2011 року, провадження у праві про обвинувачення ОСОБА_1, по факту заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 (діяння, передбачене ч.1 ст. 125 КК України) –закрито, за відсутністю скарги потерпілого. Прийнято відмову цивільного позивача ОСОБА_2 від цивільного позову до ОСОБА_1, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином та провадження у справі в цій частині закрито.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він 2 січня 2007 року близько 18 годин 30 хв., перебуваючи в приміщенні кафе "Отаман", розташованому по вул. Нова, 6а у м. Костопіль Рівненської області, висловився на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 нецензурною лайкою і запропонував останньому вийти на вулицю для з'ясування стосунків.
Коли ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відійшли на декілька метрів від кафе, ОСОБА_1 грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, завдав по обличчю ОСОБА_2 один удар кастетом, а потім - по голові, від якого той знепритомнів.
Унаслідок злочинних дій ОСОБА_2 було заподіяно тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
___________________________________________________________________________
Справа № 11-688/11 р. Головуючий у 1 інстанції –Таргоній В.О.
Категорія: ч.4 ст. 296 КК України Доповідач - Сачук В.І.
Продовжуючи свої хуліганські дії, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, ОСОБА_1, підійшовши до ОСОБА_3, схопивши його лівою рукою за голову та здійснив один постріл з пістолета невстановленої моделі гумовою кулею в ліву частину обличчя. У результаті хуліганських дій ОСОБА_1 ОСОБА_3 спричинено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.
В поданих на вирок та постанову суду апеляціях, із врахуванням внесених змін, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок та постанову місцевого суду скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та неповнотою й однобічністю судового слідства, оскільки суд необґрунтовано відхилив одні докази і взяв до уваги інші. Просить постановити обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1
Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 18 липня 2008 року ОСОБА_1, по епізоду хуліганських дій щодо ОСОБА_2, за ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 309 КК України був виправданий за недоведеністю його вини у вчиненні злочинів.
Постановою Костопільського районного суду від 18 липня 2008 року матеріали щодо нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень внаслідок пострілу гумовою кулею з пістолета виділено зі справи і направлено в УМВС України в Рівненській області для проведення додаткової перевірки.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 11 листопада 2008 року вирок Костопільського районного суду від 18 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляція прокурора без задоволення.
За касаційним поданням прокурора, Ухвалою Верховного Суду України від 26 листопада 2008 року скасовано вирок Костопільського районного суду від 18 липня 2008 року та ухвала апеляційного суду Рівненської області від 11 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 у частині виправдання його за ч.4 ст. 296 КК України та закриття кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 у заподіянні потерпілому ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я на підставі п.7 ч.1 ст. 6 КПК України, а кримінальну справу у цій частині виправдання направлено на новий судовий розгляд.
Суд першої інстанції при розгляді справи дійшов висновку про те, що пред'явлене органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.4 ст. 296 КК України, недоведено із наведених підстав його виправдав у заподіянні потерпілому ОСОБА_3 легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, який підтримав свою апеляцію частково та просить вирок та постанову суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, підсудний ОСОБА_1 просить залишити вирок та постанову суду першої інстанції без зміни, а апеляцію прокурора –без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Статтею 374 КПК України передбачено, що апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку.
Постановою Костопільського районного суду від 14.06.2011 року провадження у справі по епізоду заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 закрито на підставі п.7 ч.1 ст.6 КПК України.
Як вбачається з вироку суду, по епізоду обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні хуліганських дій, із заподіянням тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3, судом першої інстанції виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні злочину. Вказане рішення суд мотивував тим, що вказане обвинувачення свого підтвердження в судовому засіданні не знайшло, оскільки ОСОБА_1, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, заперечував свою участь у вчиненні хуліганських дій щодо ОСОБА_3, а потерпілий ОСОБА_3, в судовому засіданні, змінив свої показання, дані ним під час досудового слідства, в яких він вказував на ОСОБА_1 як на особу, що здійснила один постріл гумовою кулею з пістолета йому у щоку і показав, в суді, що йому 2 січня 2007 року біля кафе "Отаман", дійсно, було заподіяно тілесне ушкодження у виді поверхневої рани на лівій щоці від пострілу гумовою кулею, але хто саме здійснив постріл він не бачив, оскільки було темно.
Окрім того, суд покликався на те, що свідок ОСОБА_4, якого орган досудового слідства у обвинувальному висновку зазначив як очевидця хуліганських дій, вчинених ОСОБА_1 2 січня 2007 року, а саме здійснення ним пострілу гумовою кулею з пістолета невстановленої події в потерпілого ОСОБА_3, в судовому засіданні не підтвердив своїх показань, даних ним під час досудового слідства. В судовому засіданні свідок зазначив, що самого конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 він не бачив, а показання, дані ним під час досудового слідства є недостовірними, оскільки протокол допиту він підписав, не ознайомившись із його змістом (а.с.31 т.1).
Виправдовуючи ОСОБА_1 по даному епізоду обвинувачення, суд, у вироку, покликався на відсутність в матеріалах справи інших доказів, підтверджуючих факт заподіяння саме ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3, зазначив що таких доказів не було здобуто ні під час досудового слідства, ні в судовому засіданні.
Мотивуюче своє рішення, суд першої інстанції не дав оцінки показань потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4
Судом не спростовано показань потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4, дані ними під час досудового та судового слідства про те, що злочин, передбачений ч.4 ст.296 КК України, що інкримінується ОСОБА_1 досудовим слідством, було вчинено саме ним ( т.1 а.с. 460, 461).
Відповідно даних висновку судово-медичної експертизи №67 від 14 лютого 2007 року у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани круглої форми, яка характерна для вогнепального поранення при пострілі з пістолета гумовою кулею ( т.1 а.с. 54).
Судом також не дано об'єктивної оцінки показанням свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які підтвердили, що 2 січня 2007 року біля кафе "Отаман" ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_2 по голові, а потім підбіг до ОСОБА_3 та вистрілив йому в обличчя.
Не зрозуміло чому суд відхилив одні докази, а взяв до уваги інші.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно прийняв рішення про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак ч.4 ст. 296 КК України, а саме - грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, а саме вчинення насильства із заподіянням тілесних ушкоджень, вчинених із застосуванням вогнепальної та холодної зброї.
При постановленні, як виправдувального вироку, так і ухвали про закриття провадження по справі стосовно ОСОБА_1 по факту заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2, суд першої інстанції, не дав належної оцінки висновкам судово-медичних експертиз № 453 від 26 лютого 2007 року та № 62 від 1 липня 2008 року що у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, рани тім'яної ділянки голови справа, лівої щоки, невралгії 2-гої гілки лівого трійчатого нерва та нейропатії нижньої вітки лівого трійчатого нерва, крововиливу лівої половини живота, які виникли від дії твердих тупих предметів і могли утворитися від ударів кастетом.
Судом також не виконано вказівки Верховного Суду України, надані суду першої інстанції в ухвалі від 26 листопада 2009 року, що є обов’язковими для виконання місцевим судом, тобто не дано об'єктивної оцінки показанням свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які підтвердили, що 2 січня 2007 року на тротуарі, біля зупинки громадського транспорту, що знаходиться поряд з кафе "Отаман", ними було виявлено потерпілого з розбитою головою та обличчям (а.с.23, 188, 250, 251).
Отже, як правильно зазначено в апеляції, суд допустився неповноти й однобічності судового слідства, необґрунтовано відхилив одні докази і взяв до уваги інші.
За наведених обставин вирок суду першої інстанції не може залишатися чинним, підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого суду першої інстанції необхідно розглянути справу відповідно до вимог закону і постановити законне і обґрунтоване рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок та постанову Костопільського районного суду від 14 червня 2011 року щодо ОСОБА_11 скасувати.
Кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд під головуванням іншого судді.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Головуючий підпис
Судді : підписи
З оригіналом згідно. Суддя В.І.Сачук