Справа № 11-1715 2006р. Головуючий 1 інстанції
Рибальченко Р.І. Категорія: ч.І ст. 115
КК України Доповідач: Крамаренко Г.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2006р. судова колегія судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Орлової С.О.
суддів - Викової Л.П., Крамаренко Г.П.
з участю прокурора - Єрмак Н.В.
потерпілого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 і потерпілого ОСОБА_1 на вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 16 травня 2006р., яким
ОСОБА_2, уродженця м.Донецька, в силу ст..89 КК України не судимого, -засуджено за ч.І ст.115 КК України до 11 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 598 гривень матеріальної шкоди і 20000 гривень моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 19 травня 2004 року після 22 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час бійки з ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних стосунків в дворі домоволодіння АДРЕСА_1, з метою його вбивства умисно наніс йому численні удари у життєво-важливі органи в області голови, тулуба, живота, заподіявши потерпілому численні переломи ребер з надривом плеври, тупу травму живота з розривом брижейки тонкого кишечника, що привело до масивної крововтрати, розвитку геморрагічного шоку, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_3. В апеляції засуджений ОСОБА_2 посилається на те, що у нього не було умислу на вбивство ОСОБА_3, який на нього напав в дворі будинку ОСОБА_4, бив його руками, тому він був вимушений захищатися і відбивався ногами, силу своїх ударів не контролював і не бачив ціль ударів. Коли він виходив з вибору, ОСОБА_3 був живий, намагався встати. Суд не взяв до уваги, що ОСОБА_3 йому спричинив тілесні ушкодження, був ініціатором бійки, знаходився у стані тяжкого алкогольного сп'яніння, а також те, що той міг одержати тілесні ушкодження при падінні. На думку засудженого суд невірно кваліфікував його дії як умисне вбивство і призначив йому суворе покарання, не врахувавши його стан здоров'я, обставини справи, позитивні характеристики по місцю проживання і роботи.
В своїй апеляції потерпілий ОСОБА_1 ставить питання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за вбивство його сина, про стягнення йому моральної шкоди в розмірі 350000 гривень і призначення ОСОБА_2 і ОСОБА_5 покарання у виді довічного позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_2, який просив кваліфікувати його дії як умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, і призначити йому більш м'яке покарання; потерпілого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію; міркування прокурора про залишення апеляцій без задоволення, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, судова колегія вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_3 при викладених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи, ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні і належно оцінених судом.
Доводи засудженого ОСОБА_2 про те, що він захищав себе від неправомірних дій ОСОБА_3 і не мав умислу позбавити його життя, спростовуються обставинами вчиненого діяння, нанесенням численних ударів у життєво важливі органи, причиною смерті потерпілого. Завдаючи удари потерпілому ногами в область голови, тулуба, живота, тобто в місця розташування життєво важливих органів, ОСОБА_2 припускав можливість спричинення останньому будь-якої шкоди, в тому числі й смерті, яка фактично і настала. Ствердження ОСОБА_2, що ініціатором бійки був ОСОБА_3, що напав на нього, завдав йому удари руками і ці його дії викликали сильне душевне хвилювання, спростовуються характером дій засудженого, його поведінкою, знаходженням в стані алкогольного сп'яніння, висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи (а.с. 136-137 т.1). Судова колегія вважає, що підстав для кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст.. 116 КК України немає і його дії вірно кваліфіковані за ч.І ст.115 КК України, як умисне вбивство на ґрунті особистих неприязних стосунків у бійці за відсутності обтяжуючих обставин, незалежно від того, за чиєю ініціативою виникла бійка.
Згідно висновку експерта НОМЕР_1 (а.с.100 т.1) у ОСОБА_2 мали місце синець і зсадини на голові, верхніх і нижніх кінцівках, які утворилися від дій тупих твердих предметів і які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
А згідно висновку експертиза НОМЕР_2 (а.с.105-107 т.1) у ОСОБА_3 виявлені пошкодження на голові, переломи 2-4 правих і 3-5 лівих ребер, розрив брижейки тонкого кишечника, вилив 1500 мл крові в черевну порожнину, синяки м'яких тканин в зоні переломів з надривом плеври, синяки м'яких тканин живота. Всі ці пошкодження прижиттєві, виникли від дії тупих твердих предметів, в області пошкодження мають включення грунту. В судовому засіданні експерт пояснив, що у ОСОБА_2 виявлені незначні пошкодження, які могли утворитися при падінні, при нанесенні ударів ним самим і від удару нападаючого. У трупа ОСОБА_3 значні пошкодження, причиною смерті згідно висновку експерта стала тупа травма живота з розривом брижейки тонкого кишечника, що призвело до значної крововтрати, розвитку геморрагічного шоку. Цей розрив брижейки кишечника настав від дії тупим твердим предметом, яким міг бути кулак руки, нога, а не при падінні на виступаючі предмети (а.с.194 т.2). До того ж в крові трупа виявлено етиловий спирт в кількості 4,65%, що відповідає по офіційній таблиці щодо живих осіб тяжкому отруєнню. В людини в такому стані всі реакції уповільнені, знижується її активність, координація рухів теж уповільнена.
Вказані висновки експертиз і пояснення експерта спростовують твердження ОСОБА_2, що він захищав себе від ударів молодого, сильного ОСОБА_3, який напав на нього і він був змушений відбиватися ногами, не контролюючи силу і ціль ударів, знаходячись в стані сильного душевного хвилювання, а також його припущення, що ОСОБА_3 міг одержати пошкодження при падінні.
Свідок ОСОБА_5 в суді показала, що вона працювала ІНФОРМАЦІЯ_1, керівником якої був ОСОБА_2 19.05.2004 року після вживання спиртних напоїв її додому проводжав ОСОБА_2 і поміж ним і ОСОБА_3, з яким вона проживала з початку 2004 року у фактичному шлюбі, розпочалася бійка. Вона не бачила, щоб ОСОБА_3 бив ОСОБА_2, який руками і ногами бив ОСОБА_3; вона виганяла його з двору, він виходив і знову повертався, другий раз через двір сусідів. Бійка почалася після 22 години і закінчилася на початку 24 години; вона і ОСОБА_2 поливали ОСОБА_3 водою, а коли ОСОБА_2 пішов, вона нахилилася над ним, але ніяких признаків, що він живий, не було. Раніше ОСОБА_2 ходив до неї додому, вона ховала в помешканні речі ОСОБА_3, щоб він їх не бачив.
Свідок ОСОБА_6 показала в суді, що чула сварку в дворі ОСОБА_5, вона виганяла когось з двору, закривала хвіртку і ОСОБА_2 пройшов через сусідський двір. Будинок, де живе ОСОБА_5, знаходиться через дорогу від поста на залізничному переїзді, де вона чергувала 19.05.2004 року. О 21 годині 56 хвилин пройшов приміський поїзд і після цього вона почула сварку в дворі ОСОБА_5, чула удари, слова: «Не трогай його, відійди», чула звуки ударів. ОСОБА_5 приносила від сусідів два відра води, в дворі виясняли відносини, лаялися. Сварка продовжувалася до 23 години, а пізніше вона дізналася, що загинув ОСОБА_3. Вона бачила, що до ОСОБА_5 ходив Малафій, а про те, що з нею жив ОСОБА_3, вона не знала.
Вказані пояснення свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_6 висвітлюють причини дій ОСОБА_2, їхні стосунки і їх поведінку, вказують на мотив і мету вчинення злочину, тривалість сварки і бійки, що має значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного на вбивство ОСОБА_3.
Ці пояснення свідків також спростовують твердження потерпілого ОСОБА_1 в апеляції про те, що ОСОБА_5 також винна у вбивстві його сина. В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що ОСОБА_3 витратив на поховання сина 298 грн. і за пам'ятник сплатив 300 грн., тому суд вірно визначив матеріальну шкоду у сумі 598 гривень. Потерпілий втратив сина, йому заподіяні глибокі душевні страждання і суд стягнув на його користь з винної особи 20000 гривень моральної шкоди, вірно враховуючи вимоги розумності і справедливості. Даних про те, що цю суму слід збільшити, ОСОБА_1, не представив, тому його апеляція задоволенню не підлягає.
Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу винного. Суд підставно урахував як обставину, яка обтяжує покарання, вчинення ним злочину у нетверезому стані. При цьому суд також визнав як обставину, яка пом'якшує покарання, його каяття у вчиненому злочині. ОСОБА_2 в силу ст.89 КК України не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання і роботи, хворіє на ішемічну хворобу серця, що також враховано судом. "
Судова колегія вважає, що засудженому призначено покарання, яке необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, підстав для його пом'якшення немає.
На підставі наведеного, керуючись ст..ст.362, 366 КПК України, судова колегія -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_2 і потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 16 травня 2006 року відносно ОСОБА_2 - без змін.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
Вірно: суддя