Справа №1-148/2007

ВИРОК

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

09 серпня 2007 р.                                           Глухівський міськрайонний суд Сумської області

в складі:                       головуючого - судді                         ЧАБАК І.О.

при секретарі                                                                         ЧИЛІКШІЙ A.M.

з участю прокурора                                                               НЕДБАЙЛО Т.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Глухові справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженця АДРЕСА_1 Сумської області,  українця,  громадянина України,  маючого повну загальну середню освіту,  неодруженого,  не працюючого,  проживаючого в АДРЕСА_1,  раніше не судимого,

- в скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  164 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 листопада 2004 року з підсудного ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти в розмірі !/і частини з усіх видів заробітку на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження.

Незважаючи на рішення суду,  ОСОБА_1 ухилився від сплати аліментів та не виплачував кошти на утримання дитини з жовтня 2004 року,  будучі працездатним та здатним до роботи,  не намагався знайти собі роботу. За допомогою щодо працевлаштування ОСОБА_1 до Глухівського міськрайонного центру зайнятості не звертався. З довідок,  наданих Глухівського ЦРЛ та Третьою обласною спеціалізованою психіатричною лікарнею вбачається,  що ОСОБА_1 на обліку не знаходиться,  відповідно,  є працездатним.

З жовтня 2004 року ОСОБА_1 періодично виконував роботи на замовлення жителів АДРЕСА_1,  в результаті чого отримував винагороду близько 100 (сто) гривень щомісяця,  але з даного прибутку аліменти не сплачував.

Внаслідок невиплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_2,  ОСОБА_1 має заборгованість по виплаті аліментів станом на травень 2007 року в розмірі 3161 гривня 34 копійки.

Будучи допитаними в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  164 ч. 1 КК України,  визнав повністю і суду пояснив,  що дійсно,  з 1994 року по 2003 рік він перебував в шлюбі з громадянкою ОСОБА_3,  від якого мають сина ОСОБА_2,  1994 року народження,  на утримання якого судом з нього було стягнуто аліменти в розмірі 1А частини від усіх видів заробітку. Аліментів він не сплачував,  оскільки не мав постійного джерела доходу,  а отримуваних грошових коштів за періодично виконувані роботи по господарству у односельчан не вистачало на виплати. Постійне місце роботи знайти не намагався,  оскільки на це не вистачало вільного часу.

У скоєному підсудний ОСОБА_1 кається.

Відповідно до ч.3  ст.  299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_1

2

Враховуючи значну суму допущеної заборгованості по аліментах,  тривалий період небажання їх сплати ОСОБА_1,  суд визнає таке ухилення від сплати аліментів на утримання дитини злісним.

Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за  ст.  164 ч. 1 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дітей.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 виду і міри покарання,  суд,  відповідно до вимог  ст.  65 КК України,  враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину,  дані про особу підсудного: ОСОБА_1 по місцю проживання характеризуються позитивно,  судимостей не має.

Щире каяття підсудного ОСОБА_1 судом визнається як обставина,  що пом'якшує покарання.

Обставини,  що обтяжують покарання судом не вбачаються.

Враховуючи викладене,  фактичні обставини справи,  особу підсудного,  а також і те,  що вчинений ОСОБА_1 злочин згідно із  ст.  12 КК України є злочином невеликої тяжкості,  суд вважає за необхідне призначити підсудному міру покарання у вигляді обмеження волі.

Між іншим,  суд прийшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_1 без відбування покарання з випробуванням,  відповідно до  ст. . 75 КК України,  якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 суд залишає без задоволення,  оскільки заявлена сума позову 3096, 77 грн. представляє собою не реально спричинену шкоду,  а являється сумою заборгованості по аліментах.

Керуючись  ст.  299,  323,  324 КПК України,  суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  164 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.

Відповідно до  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням,  якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд,  звільнивши з під варти з залу суду.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області на протязі 15 діб з моменту оголошення через Глухівський міськрайонний суд.