Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-6011/ 11 р. Головуючий у 1 інстанції: Мінасов В.В.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Спас О.В.,
суддів: Маловічко С.В.,
Бабак А.М.,
при секретарі Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2011 року про визнання позовної заяви неподаною та повернення позивачу
по справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №2», Концерну «Міські теплові мережі», третя особа: ОСОБА_5, про захист прав споживача, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА :
У вересні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до КП «ВРЕЖО №2», Концерну «Міські теплові мережі», третя особа: ОСОБА_5, про захист прав споживача, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2011р. позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху для усунення недоліків.
Зокрема, зазначено, що позивачем не сплачено витрати на ІТЗ розгляду справи.
Інші підстави для залишення без руху, вказані суддею, не передбачені ст. 119 ЦПК України.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2011 року позовну заяву ОСОБА_3 визнано неподаною та повернуто позивачу.
ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість, просить ухвалу скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження.
З матеріалів справи вбачається, що суддя залишив позовну заяву без руху з порушенням встановленого порядку, так як визначений ст. ст. 119, 121 ЦПК України порядок здійснення процесуальних дій передбачає можливість їх вчинення з застосуванням відповідних наслідків лише за наявності чітко визначених підстав.
В ухвалі суддею було обґрунтовано вказано на такий недолік як несплата витрат на ІТЗ. В цій частині ухвала відповідає вимогам ЦПК України.
Одночасно суддя вказав, зокрема, що позовні вимоги викладені не чітко, не зрозуміло та не конкретно, не зазначено, на підставі якого закону позивач вважає, що відповідач Концерн «МТМ»має відповідати за його вимогами, не обґрунтовано, чому і на підставі яких норм права інший відповідач КП «ВРЕЖО №2»повинен відшкодовувати матеріальну та моральну шкоду.
Виходячи з цього суддя визначив, що позовна заява не відповідає ст. 119 ЦПК України, має зазначені ним недоліки і залишив її без руху, надавши строк для усунення таких недоліків.
Колегія суддів вбачає, що ухвала про усунення недоліків не в повній мірі відповідає даній нормі процесуального права, яка дає чіткий перелік вимог, яким за формою та змістом має відповідати позовна заява. Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;
3) зміст позовних вимог;
4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
7) перелік документів, що додаються до заяви.
Позовна заява має бути підписаною позивачем та до неї має додаватися документ, що підтверджує сплату судового збору, витрат на ІТЗ.
На виконання вимог ухвали від 29.09.2011р. позивач надав суду оновлену позовну заяву, додавши до неї квитанцію про сплату витрат на ІТЗ розгляду справи.
Проте, 06.10.2011р. суддя постановив ухвалу, в який вказав, що недоліки позову не усунуті і визнав позовну заяву неподаною, повернувши її позивачеві.
Суддя не звернув уваги, що позивач, намагаючись виконати вимоги ухвали суду, подав оновлену позовну заяву, навів додаткові обставини, якими підтверджував порушення його прав відповідачем, зазначив додаткові докази на підтвердження цих обставин, а також сплатив витрати з ІТЗ, долучивши відповідну квитанцію.
Ці обставини суддя, всупереч ст. 210 ЦПК України не описав, не мотивував, чому не бере до уваги зроблені на його вимогу зміни в позовній заяві.
Виходячи з того, що такий конкретний недолік позовної заяви як несплата витрат на ІТЗ позивач усунув, а інші обставини, вказані суддею в якості недоліків, такими не є, суддя не мав підстав для визнання позову неподаним та його повернення.
Фактично в оскаржуваній ухвалі суддя послався на ті обставини, які мають досліджуватися, оцінюватися судом вже під час підготовчих дій до розгляду справи або при розгляді справи і не мають правового значення в стадії вирішення питання про відповідність позовної заяви вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України, а також не можуть бути визнані недоліками позовної заяви.
Такий висновок апеляційного суду узгоджується з роз’ясненнями п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», де сказано, що вже після відкриття провадження в справі, готуючи справу до розгляду, суд повинен визначити: обставини, які мають значення для справи, та факти, що підлягають встановленню і покладені в основу вимог і заперечень; характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги; матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини; вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів; визначити коло доказів відповідно до характеру спірних правовідносин і роз'яснити, якій із сторін слід довести певні обставини; вжити заходів для забезпечення явки в судове засідання, а також сприяти врегулюванню спору до судового розгляду.
Стосовно такої вимоги суду як необхідність в позовній заяві послатися на певні норми матеріального права, необхідно зазначити, що обов’язок визначити, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, згідно ст. 214 ЦПК України покладений саме на суд і вирішується на стадії ухвалення судового рішення.
Вимога судді до позивача про зазначення останнім вказаних обставин, необхідності посилання на норми матеріального права, є такою, що не відповідає ЦПК України.
Не має процесуального підґрунтя зазначення як недоліку позовної заяви того, що позов, на думку судді, викладений не чітко, не зрозуміло та не конкретно.
Висновок щодо неправильності вимог ухвали про усунення недоліків в частині їх надуманості підтверджується як вищевказаною ст. 119 ЦПК України, так і роз’ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»за п. 7 якої в ухвали про залишення позову без руху мають бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху. В даній справі має місце не конкретне зазначення підстав, через які позов за законом підлягає залишенню без руху, а особиста думка судді щодо його власних вимог до форми та змісту позовної заяви.
За встановлених обставин оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею на новий розгляд питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2011 року у цій справі скасувати та передати питання про відкриття провадження в справі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: