Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-5235/ 11 р. Головуючий у 1 інстанції: Холод Р.С.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Спас О.В.,
суддів: Маловічко С.В.,
Кримської О.М.,
при секретарі Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на заочне рішення Комунарського районного районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА :
У червні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.
В позові зазначав, що за місцем мешкання його родини у одному під'їзді будинку АДРЕСА_1 мешкає сім'я ОСОБА_3, з якою склалися неприязні стосунки через те, що відповідач дуже часто зловживає спиртними напоями та безпідставно чіпляється до його родини. 28.04.2010 року відповідач написав заяву до Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області та надав пояснення, згідно яких саме ОСОБА_5 побив його та викрав куртку. Органом дізнання було проведено перевірку, в ході якої декілька раз викликався та опитувався позивач, його батьки, сусіди. За результатами зазначеної перевірки було прийнято рішення про відсутність складу злочину у діях позивача та винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи відносно нього. Після цього, представник позивача (ОСОБА_7) звернувся до Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області із заявою про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_7 (дружини відповідача), яка постійно вчинює сварки та обмовляє родину позивача. Проте, у порушенні кримінальної справи за викладеними фактами було відмовлено на підставі п.2 ст. 6 КПК України. Своїми діями відповідач порушив його звичний ритм та уклад життя, були порушені життєві зв'язки з оточуючими його сусідами, було принижено його честь та гідність. Разом із тим, відповідач поширював серед сусідів інформацію, що саме позивач скоїв проти нього тяжкий злочин. Таким чином, позивач вважає, що діями відповідача йому була спричинена моральна шкода. Просив суд стягнути з відповідача 10 000 гривень на відшкодування моральної шкоди та понесені ним судові витрати.
Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2011 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 1200 гривень та судові витрати у розмірі 2435,50 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Комунарського районного районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2011 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі п.п.2,3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.
Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
З матеріалів справи вбачається, що розглядаючи справу, суд першої інстанції не додержав вимог ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду.
Процесуальний закон визнає, що рішення є законним, якщо суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд залишив поза увагою, що пред’явлені позовні вимоги ґрунтуються, перш за все, на описі довготривалих взаємно неприязних стосунків, існуючих між родинами позивача та відповідача.
Формальною підставою для звернення до суду послугувала заява відповідача до міліції про крадіжку його речей та грошей. При цьому суд не дав оцінки наявній у відмовному матеріалі Комунарського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області заяві ОСОБА_3, де він вказав, що біля під’їзду його пограбували невідомі (а.4 матеріалу). Наступні пояснення він дав під час перевірки працівниками міліції його заяви по суті, висловлював припущення з приводу осіб, які скоїли злочин. Вказані обставини знайшли своє відображення в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.44-45).
В рішенні суд першої інстанції вірно визначив, що вказані в якості підстав обґрунтування позову обставини звернення відповідача до органів внутрішніх справ з заявою про вчинення відносно нього злочину є реалізацією права останнього, яке гарантовано Конституцією.
В цій частині, як і в частині часткового задоволення позову позивач рішення суду не оскаржив, з чого апеляційний суд вбачає, що позивач з таким рішенням суду першої інстанції погодився.
Проте, вірно вказавши про правомірність дій відповідача при зверненні з заявою до органів МВС, суд першої інстанції надалі в рішенні, як підставу для часткового задоволення позову вказав поширення відповідачем негативної інформації про злочин нібито скоєний позивачем сусідам по будинку.
Такий висновок рішення суду суперечить ст. ст. 214, 215 ЦПК України, оскільки в суд неправильно вирішив питання щодо наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин і яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, при цьому в мотивувальній частині рішення не відображено які докази беруться до уваги, а які відхиляються та з яких мотивів.
Суд залишив поза увагою, що обставини поширення негативної інформації сусідам позивач не вказував в своїй позовній заяві, не обґрунтовував цим свої вимоги, відповідно суд не мав їх встановлювати, оцінювати та на їх підставі вирішувати спір (а.с.3-5).
Суд базував свій висновок на обставинах, якими позивач не обґрунтовував свої вимоги, що суперечить ч. 1 ст. 11 та п.1) ч. 1 ст. 214 ЦПК України.
Таке порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Заочне рішення Комунарського районного районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2011 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: