Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-3633/ 11 р. Головуючий у 1 інстанції: Геєць Ю.В.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Спас О.В.
суддів: Маловічко С.В.,
Кримської О.М.,
при секретарі Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Оржонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2011 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Кредитпромбанк»в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА :
У листопаді 2010 року ПАТ «Кредитпромбанк»в особі Запорізької філії ПАТ «Кредитпромбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позові зазначено, що 14 травня 2008 року між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №19/40-КЕК-08, за яким позивач надав кредит у розмірі 35000 гривень, терміном по 13.05.2010 року включно. 15 грудня 2008 року між ПАТ «Кредитпромбанк»та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору №19/40-КЕК-08 від 14.05.2008 року, про зміну редакції пункту 4.3. Кредитного договору, а саме: «Сплачувати Банку нараховані проценти за кредитом відповідно до умов цього Договору, а також у день повного погашення заборгованості за кредитом. Погашати кредит та сплачувати проценти шляхом внесення готівкою через касу Банку або безготівковим переказом на рахунки Банку, що вказані в пунктах 1.2 та 1.4 цього Договору, за графіком погашення кредиту та сплати процентів, що містяться в Додатку №3 цього Договору». 01 березня 2009 року між ПАТ «Кредитпромбанк»та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду №2 до кредитного договору №19/40-КЕК-08 від 14.05.2008 року, про погашення заборгованості в певній послідовності. 14 квітня 2009 року між ПАТ «Кредитпромбанк»та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду №3 до кредитного договору №19/40-КЕК-08 від 14.05.2008 року, про зміну редакції пункту 4.3. Кредитного договору, а саме: «Сплачувати Банку нараховані проценти за кредитом відповідно до умов цього Договору, а також у день повного погашення заборгованості за кредитом. Погашати кредит та оплачувати проценти шляхом внесення готівкою через касу Банку або безготівковим переказом на рахунки Банку, що вказані в пунктах 1.2 та 1.4 цього Договору, за графіком погашення кредиту та сплати процентів, що містяться в Додатку №4 цього Договору». 17 травня 2009 року ПАТ «Кредитпромбанк»та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду №4 до кредитного договору №19/40-КЕК-08 від 14.05.2008 року, про зміну редакції пункту 4.3. Кредитного договору, а саме: «Сплачувати Банку нараховані проценти за кредитом відповідно до умов цього Договору, а також у день повного погашення заборгованості за кредитом. Погашати кредит та сплачувати проценти шляхом внесення готівкою через касу Банку або безготівковим переказом на рахунки Банку, що вказані в пунктах 1.2 та 1.4 цього Договору, за графіком погашення кредиту та сплати процентів, що містяться в Додатку №5 цього Договору».
Позивач вказував, що з березня 2009 року ОСОБА_3 кредит не сплачує. Станом на 13.11.2010 року заборгованість за кредитним договором №19/40-КЕК-08 від 14.05.20КК року, становила 37652,44 гривні. Просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 37652,44 грн. 44 коп., з них: тіло кредиту - 20975,37 гривень; відсотки - 3706,77 гривень; пеня -12970,30 гривень.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Кредитпромбанк»в особі Запорізької філії ПАТ «Кредитпромбанк»заборгованість по кредитному договору № 19/40-КЕК-08 від 14.05.2008 року в розмірі 36152 грн. 44 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., судовий збір у розмірі 377 грн., а всього стягнути суму у розмірі 36649 грн. 44 коп.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивачем надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких він вважає доводи апеляційної скарги безпідставними і просить залишити рішення без змін.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлені та не оспорюються сторонами наступні обставини.
14 травня 2008 року між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №19/40-КЕК-08, за яким позивач надав кредит у розмірі 35000 гривень, терміном по 13.05.2010 року включно. 15 грудня 2008 року, 01 березня 2009, 14 квітня 2009 року, 17 травня 2009 року між сторонами були укладені 4 додаткові угоди, якими узгоджувалися деякі питання щодо порядку сплати банку нарахованих процентів (а.с. 14 –20). Позичальником 14 травня 2008 року отримані 35000грн. (а.с.21). Відповідач належним чином свої обов’язки за договором не виконував.
З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 212 –215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Зокрема, суд вірно застосував ст. ст. 526, 627 ЦК України, якими встановлено, що сторони є вільні в укладенні договору та визначенні його умов і мають виконувати зобов’язання належним чином відповідно до умов договору. Є правильним врегулювання спору на підставі ст. 1054 ЦК України, за якою зобов’язання за договором кредиту, за яким кредитодавець надає кошти, а позичальник зобов’язується їх повернути за сплатою процентів, є обов’язковими для виконання сторонами, має виконуватися належним чином.
Відповідач до суду першої інстанції надав заяву про визнання пред’явленого до нього позову щодо суми заборгованості за кредитним договором (а.с.47). Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України ці обставини, як визнані відповідачем, звільнені від доказування.
Доводи апеляційної скарги про неврахування судом частини сплачених сум спростовуються матеріалами справи, з яких видно, що вказані апелянтом суми платежів за період квітня 2009 –червня 2010рр враховані позивачем при визначені суми позову (а.с.9).
Довід апеляційної скарги про неправомірність стягнення 1500грн., сплачених в день ухвалення рішення, спростовуються матеріалами справи і рішенням суду, в якому дана сума відрахована від суми заборгованості, заявленої позивачем (а.с.57).
Доводи апеляційної скарги щодо незастосування до нарахованої пені строку позовної давності є неспроможними, оскільки згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність могла бути застосована судом першої інстанції лише у випадку, коли відповідна заява була зроблена до винесення рішення. Проте, зі справи видно, що необхідної за законом заяви відповідач до суду не подавав.
Посилання апелянта на незаконність рішення суду за тих обставин, що після ухвалення рішення судом першої інстанції він сплатив 3706,77грн. не можуть братися до уваги, оскільки не стосуються питання законності судового рішення, а можуть бути враховані під час його виконання.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 –315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Оржонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2011 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: