УХВАЛА
Іменем України
31 липня 2007 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого : Романова О.В. суддів: Яковлева СВ., Ляшука В.В. з участю прокурора: Воронухи Д.С. адвоката ОСОБА_5.
засуджених: ОСОБА_1, ОСОБА_3., ОСОБА_2, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_4 на вирок Корольовського районного суду міста Житомира від 4 червня 2007 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,-
засуджено за ст. 187 ч. 2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, уродженку та
Справа № 11-525/2007 Головуючий у суді 1-ї інстанції Покатілов О.Б.
Категорія ст. 187 ч.2 КК України Суддя-доповідач Романов О.В.
жительку АДРЕСА_2, маючу на утриманні двох малолітніх дітей, раніше судиму:
- 6.01.2005р. Богунським райсудом м.Житомира за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з іспитовим терміном на 1 рік 6 місяців;
23.08.2005р. Королівським райсудом м.Житомира за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,-
засуджено за ст.187 ч. 2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.
На підставі ст. 71 ч.1 КК України шляхом часткового складання покарань, враховуючи вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 23.08.2005р., остаточно визначено до відбування 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_2. до набрання вироком законної сили залишений попередній - підписку про невиїзд.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_3, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимого:
17.03.2005р. Корольовським райсудом м.Житомира за ч.1 ст.309 КК України на 2 роки обмеження волі з іспитовим терміном 2 роки,-
засуджено за ст.187 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянку України, уродженку та жительку АДРЕСА_4, маючу на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судиму,
засуджено за ст. 187 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.
На підставі ст.ст.79, 76, п.п. 3,4 77 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням терміном на 3 роки із покладенням на неї обов'язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтись до органів кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_4 залишений без зміни підписка про невиїзд.
Вказані особи визнані винними та засуджені за те, що 5 березня 2006 року близько 23 години, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, перебуваючи поблизу будинку №7 по пров.Шкільному в м.Житомирі, вчинили напад, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, на раніше незнайомого ОСОБА_6., який виразився у тому, що ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нанесли ОСОБА_6. ряд умисних ударів руками по тулубу та обличчю від чого ОСОБА_6. не втримався на ногах та впав на коліна і, захищаючись від ударів, нахилився до землі, сховавши під собою пляшку вина. Після цього ОСОБА_1., застосовуючи фізичну силу, вихопив з рук потерпілого пляшку з вином і наніс ОСОБА_6. один удар пляшкою в область голови. Від нанесеного удару ОСОБА_6 впав на землю, а пляшка розбилася. Не припиняючи злочинних дій, ОСОБА_1 наніс потерпілому численні удари горловиною від пляшки по голові та вуху потерпілого, а потім разом з засудженими ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4 нанесли численні удари ногами та руками по тулубу і голові ОСОБА_6. В результаті нападу засуджені заволоділи майном потерпілого на суму 10 грн., заподіявши ОСОБА_6. легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
На вирок суду подано апеляції, в яких:
· засудженим ОСОБА_1поставлено питання про зміну вироку та згідно доповнень до апеляційної скарги перекваліфікацію його дії на ч.2 ст.296 КК України та призначення йому покарання із застосуванням положень ст.ст. 69,75 КК України. При цьому посилається на те, що судом, при призначенні покарання не в повній мірі враховано дані, що його позитивно характеризують;
засуджені ОСОБА_2. і ОСОБА_4 поставили питання про скасування вироку суду і закриття справи щодо них. При цьому посилаються на те, що висновки суду про їх винуватість ґрунтуються лише
на показах свідків, які є непослідовними та противоречивими, а факт викрадення 10 гривень взагалі нічим не підтверджується.
Заслухавши доповідача, пояснення засуджених ОСОБА_2., ОСОБА_4, ОСОБА_3., ОСОБА_1. та захисника останнього -адвоката ОСОБА_5., які підтримали подані апеляції, думку прокурора, який заперечив проти апеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених ОСОБА_2. та ОСОБА_4 не підлягають задоволенню, а апеляція засудженого ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Винність засуджених в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб підтверджується доказами, здобутими слідчими органами та дослідженими під час розгляду справи в суді.
Так, сам потерпілий та свідки ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., які були очевидцями події, пояснювали суду вони бачили що ОСОБА_6. наносили удари руками та ногами всі четверо підсудні. їх покази є послідовними, узгодженими між собою та вони не змінювалися на протязі досудового і судового слідства.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 514 від 12.04.2006 року у потерпілого виявлені численні тілесні ушкодження, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів, тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею внаслідок нанесення численних ударів руками, ногами, тощо. Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи № 584 від 25.04.2006 року тілесні ушкодження у ОСОБА_6. могли утворитися за обставинами та в терміни, на які вказував сам потерпілий під час проведення відтворення обстановки та обставин події; за обставин, які вказував в ході відтворення засуджений ОСОБА_1. могла утворитися лише різана рана в лівій над вушній ділянці.
Що стосується викрадення грошей у потерпілого, то цей факт підтверджується показами потерпілого ОСОБА_6. та свідка ОСОБА_9., яка пояснила, що чула розмову між засудженими щодо заволодіння майном потерпілого. Така розмова відбулася вже після того, як потерпілий лежав на землі.
Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд вірно кваліфікував дії засуджених за ч.2 ст.187 КК України.
При призначенні покарання засудженим ОСОБА_2. та ОСОБА_4 суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України та з
врахуванням тяжкості скоєного злочину, осіб засуджених, обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин, призначив справедливе покарання . кожному з них.
Що ж стосується покарання, призначеного засудженому ОСОБА_1, то, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, не в повній мірі врахував, що він, на відміну від інших засуджених, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має молодий вік, на час вчинення злочину навчався та працював, позитивно характеризувався.
Сукупність зазначених обставин колегія суддів вважає за можливе визнати виключною, та пом'якшити ОСОБА_1призначене судом покарання, обравши його із застосуванням положень, передбачених ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.187 ч.2 КК України.
Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 скоїв злочин, який відноситься до категорії тяжких, відігравав активну роль у його вчиненні, перебував при цьому в стані алкогольного сп'яніння, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1. положень ст.75 КК України та звільнення його від призначеного покарання з випробуванням, на чому він також наполягає у своїй апеляції.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково, а апеляції засуджених ОСОБА_2. та ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 4 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Пом'якшити призначене судом першої інстанції ОСОБА_1 за ст.187 ч.2 КК України покарання та вважати його засудженим за цим законом із застосуванням положень ст.69 КК України до 4 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна.
В решті цей же вирок щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишити без зміни.