УХВАЛА

Іменем   України

24 липня  2007 року.  Колегія  суддів судової палати  у  кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :

головуючого - судді............................................... Романова О.В.,

суддів........................................................ Ляшука В.В. та Яковлева СВ.

з участю

прокурора................................................................ Селюченко І.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 22 травня 2007 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець міста Житомира, громадянин України, із середньою освітою, непрацюючий, неодружений, проживаючий в АДРЕСА_1, раніше судимий :

·   12.01.1999 р. за ст.140 ч.ч.2, З КК України на З роки 6 місяців позбавлення волі;

·   26.01.2004 р. за ст.185 ч.ч.2, 3 та ст.188 ч.1 КК України на 4 роки позбавлення волі ; звільнений 25.01.2006 р. умовно-достроково на 10 місяців 26 днів,

засуджений до позбавлення волі:

·   за ст. 185 ч.3 КК України на 4 ( чотири ) роки ;

·   за ст.186 ч.2 КК України на 4 ( чотири ) роки 3 ( три ) місяці.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим засудженому ОСОБА_1 визначено покарання у виді 4 ( чотирьох ) років 3 ( трьох ) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 ч.1 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 26 січня 2004 року у вигляді 3 місяців позбавлення волі і остаточно засудженому ОСОБА_1 призначено покарання у виді 4 ( чотирьох ) років 6 ( шести ) місяців позбавлення волі.

Справа № 11 - 505 / 2007                                                              

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_1 залишено попередній - тримання під вартою.

Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_1им 1.0. постановлено обчислювати з 09 березня 2007 року.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 заподіяну злочинами матеріальну шкоду на користь потерпілих :

-ОСОБА_2 - 830 ( вісімсот тридцять ) грн. 00 коп. ; -ОСОБА_3 - 50 ( п'ятдесят ) грн. 00 коп..

Речовий доказ по справі - ніж, який зберігається у камері речових доказів Житомирського MB УМВС України в Житомирській області, постановлено знищити.

Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

Так, 08 жовтня 2006 року близько 12-ої години ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна проник через незачинену хвіртку на подвір'я будинку № 33 по вул. Київське шосе в м. Житомирі, звідки повторно викрав заднє колесо від велосипеда „України", яке належить ОСОБА_2. і не становить матеріальної цінності. Після цього ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, підійшов до вікна кухні квартири № 1 вказаного будинку та руками відокремив штапик кватирки вікна, вийняв скло та, просунувши руку в утворений отвір, відчинив віконні рами та проник в приміщення зазначеної квартири, звідки таємно повторно викрав майно потерпілої ОСОБА_2. на загальну суму 830 гривень, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму, та зник з викраденим з місця вчиненого злочину.

01 грудня 2006 року близько 21-ої год. 30 хв. ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна підійшов до вхідних дверей квартири АДРЕСА_2 та принесеним з собою кухонним ножем віджав ригель замка вхідних дверей будинку і таким чином відчинив їх. Після цього ОСОБА_1 через відчинені ним двері проник у приміщення зазначенї квартири, звідки таємно повторно викрав майно потерпілого ОСОБА_3. на загальну суму 1111 гривень, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму, та зник з викраденим з місця вчиненого злочину.

07   березня 2007 року близько 21-ої год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у

стані алкогольного сп'яніння, проходив по Залізничному мосту, що біля

будинку № 1 по вул. Київське шосе в м. Житомирі, та побачив у руках

неповнолітнього ОСОБА_4. мобільний телефон „Самсунг Х-680", якого

вирішив викрасти. З цією метою ОСОБА_1 наблизився до ОСОБА_4та вирвав із

його рук вказаний телефон і зник з викраденим з місця вчиненого злочину,

тобто відкрито повторно викрав майно потерпілого ОСОБА_4- вказаний вище

мобільний телефон із стартовим пакетом „Лайф" загальною вартістю 830

гривень, чим завдав потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

8   апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність вини у

вчиненні інкримінованих йому злочинів та правильність кваліфікації його дій,

просить змінити вирок щодо нього та пом'якшити призначене йому покарання,

врахувавши похилий вік його матері, яка залишилась без допомоги, вагітний

стан його співмешканки, а також обставини, які пом'якшують його покарання -повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння у розкритті вчинених ним злочинів.

Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляції не подані.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора Селюченко 1.1., яка вважала апеляцію засудженого безпідставною, а вирок суду відповідаючим вимогам закону, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, обговоривши доводи апеляції і заперечень прокурора проти її задоволення, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, при обставинах, викладених у вироку, доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів і автором апеляції не оскаржується. Докази його вини, які наведені судом першої інстанції у вироку, давали всі підстави для прийняття зазначеного вище рішення у справі. З даними висновками і оцінкою доказів суду погоджується й колегія суддів.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд правильно керувався загальними засадами призначення покарання - ст.65 КК України. Зокрема, суд повно та об'єктивно врахував тяжкість вчинених ним злочинів, дані про його особу та обставини, які пом'якшують, в тому числі ті, на які він посилається в апеляції, та обтяжують покарання. З врахуванням цього суд призначив покарання, що близькі до мінімального, передбачені санкціями ст.ст. 185 ч.3 та 186 ч.2 КК України, а за правилами ст.ст.70 та 71 КК України остаточно призначив покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, тобто застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим та лише частково - 3 місяці, приєднав до визначеного покарання при призначенні остаточного покарання.

Що ж стосується інших обставин, про які йдеться в апеляції засудженого, то вони не можуть вплинути на вид та розмір призначеного покарання, так як його вид і розмір є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -

ухвалила:

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а

вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 22 травня 2007 року

щодо нього ж - без зміни.