Судове рішення #20259279

Дата документу             Справа №

           Апеляційний суд Запорізької області

 

Справа № 22-6159/11                                         Головуючий у 1 інстанції: Притуло Л.В.

                                                                                    Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.

          

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                                             ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ  

       

     

           22 грудня 2011 року                                                                         м. Запоріжжя

          Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

         Головуючого:    Давискиби Н.Ф.

         Суддів:               Осоцького І.І.

                                     Мануйлова Ю.С.

         При секретарі:  Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_5 до КП «Житлосервіс-Авіа», ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування майнової та матеріальної шкоди завданої в наслідок затоплення квартири,-

ВСТАНОВИЛА :

У квітні 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом КП «Житлосервіс-Авіа», ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування майнової та матеріальної шкоди завданої в наслідок затоплення квартири .

В позові зазначав, що він на праві приватної власності є власником трикімнатної АДРЕСА_2, яка розташована на четвертому поверсі п'ятиповерхового будинку АДРЕСА_1. На п'ятому поверсі знаходиться трикімнатна АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 11 лютого 2010 року його квартиру було затоплено, завдяки накопиченню води у АДРЕСА_1. Відповідно до акту обстеження комісією по факту затоплення квартири, який був складений КП «Житлосервіс-Авіа», накопичення води сталося завдяки таненню снігу з неполагодженого даху. Затоплення його квартири тривало протягом певного часу з грудня 2009 року, про що свідчить акт затоплення квартири від 25.12.2009 року. Відповідно до судової будівельно-технічної експертизи № 1405 від 30.11.2010 року йому відповідачами було заподіяно матеріальну шкоду на суму  - 18 170 гривень. Крім того йому була заподіяна моральна шкода. Вона полягає в душевних стражданнях, які він зазнав у зв'язку із знищенням та пошкодженням у результаті затоплення його майна та в незручності проживання в його АДРЕСА_2, так як він проживає в цій квартирі зі своєю родиною. Також з грудня 2009 року по березень 2010 року періодично його квартиру заливало, тому він та його родина весь цей час жила в сирості, а взимку, так як у результаті затоплення його оселі, була пошкоджена електрична мережа, щоб уникнути пожежі він не міг увімкнути теплонагрівач, щоб обігріти оселю, так як батареї гріють погано, тому в його квартирі взимку холодно.

Просив  суд стягнути солідарно КП «Житлосервіс-авіа», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальну шкоду заподіяну внаслідок затоплення АДРЕСА_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у сумі 18 170 гривень, затрати на проведення судової будівельної експертизи в сумі 1 500 гривень, витрати на звернення до адвоката в розмірі 1 500 гривень, суму сплачених судових витрат у розмірі 306 гривень, затрати на зведений кошторис розрахунку вартості будівництва в розмірі 400 гривень та моральну шкоду в сумі 8 000 гривень.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 березня 2011 року позов  задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, матеріальну шкоду в розмірі 18 170 грн.; затрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 1 500 грн.; витрати на зведений кошторис розрахунку вартості будівництва в розмірі 400 грн.; судовий збір в розмірі 186 грн., суму сплачених витрат інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн..

          Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права,  просить рішення суду  скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

         Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів  апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

         За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог (п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України).

         Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права (п.п.1,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України).

         Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що з вини відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 сталося залиття квартири позивача ОСОБА_5, що є підставою за ст. 1166 ЦК України та ч.1 ст. 1190 ЦК України для покладання на них обов’язку відшкодувати матеріальну шкоду в солідарному порядку.

         Однак погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, та судом неправильно застосовано норми матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

          Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          У названій нормі права міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка  заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом. Відсутність хоча б однієї з умов виключає можливість для покладання на особу відповідальності по відшкодуванню матеріальної шкоди.

          Із матеріалів справи видно, що  11 лютого 2010 року було залито трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, яка належить на праві власності позивачу ОСОБА_5. Квартиру було залито, в наслідку накопиченню води у АДРЕСА_1, розташованій поверхом вище цього будинку, яка належить на праві власності відповідачам: батькові ОСОБА_3 і синові ОСОБА_4.

          За правилами ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставина, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

          Проте в порушення ст.ст.10,11,60 ЦПК України, позивач не надав допустимих та переконливих доказів на підтвердження його доводів про те, що внаслідок неправомірних, винних дій відповідачів сталося залиття його квартири.

          Посилання позивача на висновки судової будівельно-технічної експертизи № 1405 від 30.11.2010 року (а.с.68-75), акти від 11.02.2010 року, 25.12.2009 року щодо доведеності вини відповідачів у залитті його квартири, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в них зазначено про те, що : «виявити остаточну причину затоплення не має можливості. Скоріш за все, внаслідок танення снігу на даху відбулося протікання покрівлі над АДРЕСА_1. Так як у цій квартирі ніхто не проживає, опади протекли нижче у АДРЕСА_2», тобто висновки ґрунтуються на припущеннях.

          За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлений позов про відшкодування майнової та матеріальної шкоди завданої в наслідок затоплення квартири є недоведеним і відповідно рішення суду першої інстанції, яке не ґрунтується на вимогах закону, підлягає скасуванню в частині стягнення матеріальної шкоди в солідарному порядку з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення залишити без змін.

   Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.п.1,4 ст.309,313,314,316,317   ЦПК   України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 березня 2011 року у цій справі  скасувати та ухвалити нове рішення.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування майнової та матеріальної шкоди завданої в наслідок затоплення квартири.

        Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржено  в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду  України з розгляду цивільних і кримінальних справ   протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація