У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах  Верховного Суду України  у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  10 жовтня  2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Львівської області на постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення.

Вироком Кам'янко-Бузького районного суду Львівської області від 20 грудня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 14 березня 2006 року,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,        

не судиму,

засуджено за ст. 309 ч. 3 КК України на 5 років позбавлення волі, за ст. 310 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі,  а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 1 рік з покладенням на неї  обов'язків,  передбачених  ст. 76 п.п. 3, 4 КК України.

ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона у 2004 році на власній присадибній ділянці у с. Сокіл Кам'янко-Бузького району незаконно посіяла і виростила 1000 рослин  маку, які містять наркотичні засоби, а після збору врожаю   на горищі власного житлового будинку незаконно зберігала без мети збуту 35 кг 444 гр.  подрібненої макової соломи, яка містить наркотично-снотворні алкалоїди опію (морфін, кодеїн, тебаїн), і яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів.

У касаційному поданні прокурора поставлено питання про скасування постановлених щодо ОСОБА_1  судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з м'якістю  призначеного засудженій покарання  внаслідок безпідставного застосування до неї ст. 75 КК України .

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає.

Доводи у касаційному поданні прокурора про скасування постановлених щодо ОСОБА_1    судових рішень з тих підстав, що внаслідок застосування ст. 75 КК України  їй  призначено занадто м'яке покарання, є необгрунтованими.

Ці його доводи, аналогічні за змістом доводам апеляції державного обвинувача, були предметом дослідження апеляційного суду  і не знайшли свого підтвердження.

Зокрема, при призначенні ОСОБА_1    покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених  нею злочинів, дані про її особу, обставини справи, які впливають на ступінь її відповідальності, й, зокрема, те, що вона щиро розкаялася у вчиненому, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є єдиним годувальником у сім'ї,  і  призначив їй покарання у виді 5 років  позбавлення волі, яке не можна вважати таким, що не відповідає   тяжкості нею вчиненого внаслідок м'якості.

Звільняючи  ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.  75 КК України суд мотивував це тим, що з урахуванням її особи виправлення та перевиховання засудженої можливе без ізоляції без суспільства.

З  урахуванням цих  обставин та того, що ОСОБА_1  призначено покарання не більше 5-ти років позбавлення волі, статтю   75 КК України до неї застосовано обґрунтовано.

Підстав вважати, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон чи істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону   та що призначене ОСОБА_1    покарання не відповідає тяжкості злочинів і особі засудженої  немає, тому  передбачені ст. 398 ч. 1 КПК України підстави для призначення справи щодо неї  до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, відсутні.                           

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

У задоволенні касаційного подання заступника прокурора Львівської області про скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень відмовити.

                                                        Судді:

         Міщенко С.М.                   Паневін В.О.                Стрекалов Є.Ф.