22.12.2011

Справа № 22ас-340/2011р.                                      Головуючий у першій

                                                             інстанції Кукурекін К.В.

Категорія 99                                                  Доповідач у апеляційній

                                                             інстанції Єфімова В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 грудня 2011 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого:                    Єфімової В.О.,

суддів:                              Саліхова В.В., Моцного М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі про визнання бездіяльності противоправної, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги «Діти війни»,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі, у якому просив визнати противоправною бездіяльність відповідача щодо виплати йому недонарахованої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 20%, та покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі зобов’язання провести позивачу перерахунок щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни виходячи із розміру 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року та виплатити заборгованість.

Вимоги позову мотивовані тим, що рішенням № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року Конституційний суд України визнав неконституційними положення п.41 розділу ІІ Закону України N 107-VI від 28 грудня 2007 року „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно з яким текст ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було викладено в іншої редакції, відповідно до якої відповідач щомісячно сплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі 10 відсотків до мінімального розміру пенсії за віком. Таким чином, відповідач зобов’язаний був здійснити перерахування розміру пенсії, тобто привести у відповідність з рішенням Конституційного суду України розмір виплати його підвищення до пенсії. Але відповідач ігнорує зазначене рішення Конституційного суду України, порушуючи конституційні права і свободи позивача, позбавляє його законного права на отримання перерахованого підвищення до пенсії.

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 серпня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволений. Ухвалено визнати противоправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року. На відповідача покладено зобов’язання нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоплачену щомісячну державну допомогу, як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року, у розмірі встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу у якій ставить питання про його скасування з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового про залишення позовних вимог позивача без задоволення.   

Сторони у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи Головне управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі повідомлено належним чином, а тому розгляд справи здійснюється колегією суддів у порядку, передбаченому ч.1 ст.41 КАС України, без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді – доповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.

Зі справи видно, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 являється пенсіонером за віком, має статус дитини війни (а.с.6,8), відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на виплату передбаченої ст.6 цього Закону щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких Законів України" був визначений порядок нарахування підвищень до пенсій, як дітям війни, який не відповідає ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких Законів України" щодо дітей війни, визнані неконституційними.

У 2009-2010 роках дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не зупинялась, проте виплата цієї допомоги у 2009 та 2010 роках, зокрема у 2008 році, здійснювалась у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Суд правильно оцінив викладене і, обґрунтовано ухвалив рішення про задоволення вимог, та покладення на відповідача зобов’язання нарахувати та виплатити позивачу недоплачене підвищення до пенсії, відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року.

Підстав для скасування або зміни рішення суду колегія не вбачає, вимогам ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та ст.257 ЦК України, яка підлягала застосуванню на час ухвалення оскаржуваного рішення суду, у зв’язку із дією Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року, який набрав чинність 10 березня 2010 року, рішення не суперечить.

Доводи відповідача висновків суду не спростовують, підставою для скасування рішення не являються.

Керуючись викладеним, п.1 ч.1 ст.198 КАС України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Севастополі відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.   

Головуючий:                                                         В.О.Єфімова

Судді:                                                                  В.В.Саліхов

                                                                                      М.В.Моцний