26.12.2011
Справа № 22ц-1968/2011р. Головуючий у першій
інстанції Лугвіщік А.М.
Категорія 25 Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2011 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Саліхова В.В., Моцного М.В.,
при секретарі: Блох Д.Д.,
за участю: представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, представника ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 25 липня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» про стягнення страхового відшкодування,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», у якому просив стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування у розмірі 48 720 грн.
Вимоги позову мотивовані тим, що 25 листопада 2007 року стався страховий випадок, у результаті якого автомобіль марки ГАЗ 311005, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належав позивачу на праві власності був знищений у повному обсязі. Однак, ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», у якому був застрахований автомобіль позивача, страхову виплату не здійснило, чим порушило умови Договору страхування наземного транспорту № SE00AK00058009, укладеного 10 жовтня 2007 року між сторонами по справі.
Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 25 липня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволений у повному обсязі. Вирішено питання про судові витрати.
ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» з рішенням суду не погодилось, подало апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позову є законними та обґрунтованими.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 10 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 у якості страхувальника та ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» (правоприємником якого є ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»)у якості страховика був укладений Договір страхування наземного транспорту № SE00AK00058009 (надалі Договір), згідно умов якого страховик зобов’язався у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови правил страхування (а.с.8).
Об’єктом страхування за цим Договором виступив транспортний засіб марки ГАЗ 31105, реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого являється позивач.
25 листопада 2007 року у результаті пожежі автомобіль ОСОБА_3 був знищений у повному обсязі, що відповідає ознакам страхового випадку, передбаченого п.7.1.5 Договору («ПВС» - пошкодження транспортного засобу внаслідок пожежі, вибуху, самозаймання).
Листом Севастопольської філії ЗАТ «ПриватБанк» як субагента ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» № 14/798 від 13 лютого 2008 року позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі п.п.16.3, п.13, п.16.6, п.13.3.7 Договору було відмовлено, оскільки не визнається страховим випадком знищення або пошкодження транспортного засобу, його частин, деталей, приладів, обладнання, які сталися внаслідок конструктивних недоліків, допущених у процесі виробництва транспортного засобу, а також у зв’язку з тим, що страхувальник використовував транспортний засіб в аварійному стані(а.с.13).
Проте, згідно Висновку експерта № 8/1 від 05 березня 2010 року, виконаного експертом Сектора пожежно-технічних досліджувань відділу вибухово-технічних і пожежно-технічних досліджувань НДЕКЦ при ГУПВС України в АР Крим, встановити осередок пожежі, джерело запалювання і причину пожежі можливим не представилося (а.с.101-103).
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що розмір страхової суми у разі повного знищення транспортного засобу складає 48 720 грн. (п.7 Договору), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та стягнення на його користь з відповідача 48 720 грн. у якості страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу внаслідок пожежі, оскільки позивач у відповідності до вимог ст.60 ЦПК України довів належними доказами те, що мав місце страховий випадок, передбачений умовами Договору, укладеного між сторонами по справі, але ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування за відсутністю законних підстав, що призвело до порушення прав позивача як страхувальника.
Доводи апеляційної скарги про те, що згідно Постанови державного інспектора за пожежним наглядом Балаклавського району м.Севастополя від 27 листопада 2007 року встановлено, що припустимою причиною пожежі є неполадки конструкції паливної апаратури автомобіля, колегією суддів до уваги прийняти бути не можуть, оскільки згідно ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, вказаним вище висновком експерта, оцінка якого була проведена судом виходячи з всебічного, повного й об’єктивного розгляду всіх обставин справи у сукупності, встановлено, що наведена у постанові причина пожежі являється не обґрунтованою, оскільки не були встановлені умови та обставини, які сприяли виникненню горіння, а саме не встановлений осередок пожежі і відповідно горюча середа (пожежне навантаження), а також джерело запалювання здатне запалити це пожежне навантаження.
Ані-будь яких інших належних доказів, які б свідчили про знищення транспортного засобу, внаслідок конструктивних недоліків, допущених у процесі виробництва транспортного засобу, або використання страхувальником транспортного засобу в аварійному стані, відповідачем суду представлено не було.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують.
Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» відхилити.
Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 25 липня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законну сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.
Головуючий: В.О.Єфімова
Судді: В.В.Саліхов
М.В.Моцний