Справа № 2/0306/953/11

Провадження № 2/1268/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 27.07.2011

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді - Шаруновича В.В.,

за участю секретаря - Спасюк К.В.,

позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представник третьої особи –Гупік М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції, Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра», третя особа –Орган опіки і піклування виконавчого комітету Ковельської міської ради про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції (далі-ВДВС Ковельського МРУЮ) та Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра»(далі –ПАТ «КБ «Надра») про зняття арешту з майна.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачі посилається на те, що державним виконавцем ВДВС Ковельського МРУЮ відповідно до акту опису й арешту майна серії ВП № 17625517 від 20.05.2011 року, було описано, накладено арешт та заборонено відчужувати житловий будинок по АДРЕСА_1, з метою примусового виконання виконавчого листа Ковельського міськрайонного суду № 2-2011/09 від 15.02.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра»кредитного боргу в розмірі 328876,66 грн.

          Позивачі вважають, що накладення арешту на житловий будинок по АДРЕСА_1 суперечить чинному законодавству України, оскільки вони не є власниками даного будинку, у з в’язку з тим, що даний будинок та розташовану на ньому земельну ділянку вони 2009 року подарували своїм дітям, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які і є власниками спірного будинку, а опис та арешт майна може бути проведено лише щодо майна боржників.

Враховуючи наведене, позивачі просить постановити рішення, яким зняття арешт з житлового будинку по АДРЕСА_1

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов підтримали повністю з підстав викладених в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися, хоча ВДВС Ковельського МРУЮ та ПАТ «КБ «Надра» належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи, причину неявки свого представника суду не повідомили.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача –Орган опіки і піклування виконавчого комітету Ковельської міської ради, Гупіка М.І., в судовому засіданні не заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що уразі примусової реалізації описаного та арештованого майна буде порушено права малолітніх дітей, що є недопустимим.

Заслухавши пояснення позивачів, представника третьої особи, вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Як вбачається з акту опису й арешту майна серії ВП № 17625517 від 20.05.2011 року, державним виконавцем ВДВС Ковельського МРУЮ Мацюхом Д.Ю. при примусовому виконанні виконавчого листа Ковельського міськрайонного суду № 2-2011/09 від 15.02.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідачів у справі, на користь ПАТ «КБ «Надра»кредитного боргу в розмірі 328876,66 грн., державним виконавцем описано та накладено арешт на житловий будинок по АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 24.11.1998 року, серії НОМЕР_2 від 19.05.2000 року та серії НОМЕР_3 від 28.07.2002 року, батьками ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а позивачі у справі.

Як було встановлено в судовому засідання, що доводиться Витягом про державну реєстрацію прав № 30100171 від 26.05.2011 року, житловий будинок по АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 13.10.2009 року, реєстровий № 1591, на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які, як було встановлено в судовому засіданні, є дітьми позивачів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 391, 392 ЦК України Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, про наявність правових підстави для задоволення позову, оскільки описане і арештоване майно, житловий будинок по АДРЕСА_1, не належить боржникам - позивачам у справі, за виконавчим документом, а їхнім дітям, права яких, як власників, у разі реалізації описаного і арештованого майна будуть порушені, що суперечить вимогам вищевказаних статей, а тому з житлового будинку по АДРЕСА_1 необхідно зняти арешт.

На підставі ст.ст 321, 391, 392 ЦК України, ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись ст. ст. 10, 15, 15-1, 30. 60, 62, 203, 212, 213, 214, 215, 218, 224 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Зняти арешт з житлового будинку по АДРЕСА_1 Волинської області, що належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, накладений згідно до акту опису й арешту майна Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції серії ВП № 17625517 від 20.05.2011 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Головуючий:В. В. Шарунович