АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №22ц-1741-2006р.                                                             Головуючий по 1 інстанції

Категорія по спорах, що виникають                                                                - Макаренко І.В.

з житлових правовідносин

Доповідач в апеляційній інстанції   - Бородійчук В.Г.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня    2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                            Ювшина В.І.

суддів                                       Бородійчука В.Г., Захарової А.Ф.

при секретарі                           Шульга Я.В.

з участю адвокатів                  ОСОБА_1, ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 06 червня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - комунальне підприємство «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління №1» про визнання втратившим право користування житловим приміщенням. Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, адвокатів,-

встановила:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3., ОСОБА_5. про визнання втратившими право користування житловим приміщенням, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачі більше двох років без поважних причин не проживають в АДРЕСА_1 та не виконують обов'язки, які випливають з договору найму житлового приміщення.

Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 06.06.2006р. позов задоволено.

Визнано ОСОБА_3. ТА ОСОБА_4 втратившими право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 просять скасувати рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 06.06.2006р. як незаконне та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до відхилення, а апеляційна скарга ОСОБА_4 до задоволення із слідуючих підстав.

Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Як встановлено судом ОСОБА_3 у спірній квартирі не проживає із вересня 2002р. а в 2004р. розірвала шлюб створила нову сім'ю де і проживає.

За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано визнав ОСОБА_3. такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Доводи апелянта ОСОБА_3. про те, що ОСОБА_4 чинив їй перешкоди у користуванні житлом безпідставні.

ОСОБА_3 не надала суду доказів того, що позивач чинив їй перешкоди у проживанні.

Не зверталася вона й до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні спірним житлом.

Таким чином колегія суддів вважає, що судове рішення в частині визнання втратившою ОСОБА_3. права користування житловим приміщенням ґрунтується на наявних у справі доказах і відповідає вимогам діючого законодавства.

Наряду з цим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано визнав ОСОБА_4 втратившою право користування житловим приміщенням.

З матеріалів справи вбачається, що з 2002р. ОСОБА_4 залишилася проживати із своїм батьком у квартирі АДРЕСА_1.

З березня 2005р. ОСОБА_4 періодично користувалась квартирою.

Як пояснив сам позивач у спірній квартирі знаходились речі дочки, вона періодично проживала в квартирі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 не втратила право користування житловим приміщенням і висновки суду першої інстанції в цій частині судового рішення не відповідають наявним у справі доказам.

А тому судове рішення в частині визнання ОСОБА_5. такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягає до скасування..

Враховуючи те, що після фактичного розпаду сім'ї у 2002р. ОСОБА_4 залишились проживати у спірній квартирі, користувалися нею, даних про те, що більше 6 місяців в ній не проживала не має, тому колегія суддів вважає що в частині позовних вимог ОСОБА_5. до ОСОБА_4 про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням необхідно постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 307; 308; 309 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду від 6 червня 2006р. в цій частині позовних вимог залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовільнити.

Рішення в частині визнання ОСОБА_4 такого, що втратила право на користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 скасувати.

Відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог про визнання ОСОБА_4 такою, що втратили право користування житловим приміщенням.

Рішення вступає в силу з моменту проголошення але може бути оскаржено до Верховного Суду України в 2-х місячний строк з моменту проголошення.