Справа № 1-192/08                                                                                                                                                                                            

В И Р О К

і м е н е м     У к р а ї н и

22 квітня 2008 року          Деснянський районний суд м. Чернігова в складі: головуючого - судді                               -    Стеблини А.В.

при секретарі                                           -    Толпєкіній О.В.

з участю прокурора                                -     Герасименко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові  справу за обвинувачення  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Полуботки Чернігівського

                                  району Чернігівської області, українця, громадянина

                                  України, з повною загальною середньою освітою, не

                                  одруженого, пенсіонера, не судимого в силу ст. 89 КК

                                  України, проживаючого за адресою:АДРЕСА_1

у скоєні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

03 лютого 2008 року, приблизно о 15 год., ОСОБА_1., знаходячись в роздягальні лазні на „Золотому березі” річки Десна м. Чернігова, шляхом вільного доступу, з шафи таємно викрав мобільний телефон „Нокіа Н 73”, вартістю 1550 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку „Лайф”, вартістю 20 грн., з залишком грошей на рахунку в сумі 3 грн., а всього майна на загальну суму 1573 грн., що належить потерпілому ОСОБА_2.

07 лютого 2008 року, приблизно о 14 год., ОСОБА_1., з метою викрадення чужого майна, прийшов до лазні на „Золотому березі” річки Десна м. Чернігова, де шляхом вільного доступу, з шафи, яка розташована в роздягальні лазні, таємно викрав мобільний телефон „Нокіа 5300”, вартістю 1150 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку „Лайф”, вартістю 25 грн., з залишком грошей на рахунку в сумі 10 грн., а всього майна на загальну суму 1185 грн., що належить потерпілому ОСОБА_3.

Підсудний ОСОБА_1. у судовому засіданні, свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням по ст. 185 ч. 2 КК України визнав повністю та повністю підтвердив обставини вчинення ним крадіжок мобільних телефонів. Заявлені по справі позови про відшкодування матеріальної шкоди визнає повністю. У скоєному щиро кається.

На підставі ст. 299 КПК України, судом визначено недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються з учасників процесу.

При таких обставинах суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1. у скоєнні описаних вище злочинів доведена повністю.

Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_1. діяння повністю доведено і правильно кваліфіковано по ст. 185 ч. 2 КК України, як крадіжка, тобто умисні дії, що виразились у таємному викрадені чужого майна, вчинена повторно.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_1. суд визнає з'явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1. судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_1., суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що не є тяжким, особу підсудного, який в силу ст. 89 КК України вважається не судимий, відсутність даних про притягнення до адміністративної відповідальності, його вік, сімейний стан та стан здоров'я, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують таке покарання, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе призначити покарання в межах санкції статей інкримінованих йому злочинів з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.

Позов потерпілого ОСОБА_2. та ОСОБА_3. про відшкодування матеріальної шкоди обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі.

В забезпечення заявленого по справі позову, необхідно звернути стягнення на майно підсудного, а саме: на 7/11 (сім одинадцятих) частини будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1.

Суд не може погодитись з висновком наркологічної експертизи про необхідність призначення підсудному ОСОБА_1. лікування від алкоголізму, оскільки у судовому засіданні не встановлено, що він має хворобу, яка становить небезпеку для здоров'я інших осіб.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -                                                                                               

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1. від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - два роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1. періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

До вступу вироку в законну силу, міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1. залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_21573 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_31185 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

В забезпечення відшкодування збитків, завданих злочином, звернути стягнення на майно підсудного, а саме: на 7/11 (сім одинадцятих) частини будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя                                                                            А.В.Стеблина