Справа № 2-397/11 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          11.01.2011 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді - Горщар А.Г.

при секретарі Яриновській З.С.

з участю прокурора Гончара І.О., представника центру зайнятості Солодкої О.В.  відповідачки, третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Полонне

          цивільну справу за позовом прокурора Полонського району в інтересах Держави в особі Пенсійного фонду України в Полонському районі, Державної податкової інспекції у Полонському районі, Полонського центру зайнятості до ОСОБА_3, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання правочину удаваним, -

встановив:

Прокурор звернувся до суду з позовом в якому просив визнати договір підряду  укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 28 серпня 2008 року удаваним, та встановити, що насправді між названими особами укладено трудовий договір, тому відносини між ними мають регулюватись положення встановленими трудовим законодавством.

В обґрунтування позову позивач вказував, що ОСОБА_3 як підприємець уклавши з ОСОБА_2 зазначений вище договір приховала трудовий договір, про що свідчить щоденний режим роботи останньої у магазині продавцем, характер роботи який  є однотипним,  систематичним  із встановленою місячною заробітною платою, а також мало місце укладення договору про повну матеріальну відповідальність.

В судовому засіданні прокурор, та представник центру зайнятості позов підтримали і просили його задовольнити.

Третя особаОСОБА_2 також підтримала позов, пояснила, що вона за усною домовленістю з ОСОБА_3 в серпні 2008 року стала працювати продавцем продовольчих товарів у належному для відповідачки магазині. При цьому для неї був встановлений  щоденний режим роботи, щомісячна заробітна плата в залежності від обсягу отриманої виручки від реалізації товарів, а також складено договір про повну матеріальну відповідальність. Однак такі відносини з ініціативи відповідачки були оформлені договором підряду, а не трудові.

ОСОБА_3 позов не визнала, пояснила, що дійсно з ОСОБА_2 укладався договір підряду, за яким остання виконувала роботи по реалізації товарів у належному їй магазині, за що вона виплачувала для виконавця цих робіт винагороду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази суд вважає позов підлягає задоволенню.

Встановлено, що 28 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 оформлено договір підряду, згідно якого виконавець брав на себе зобов’язання за завданням замовника на свій ризик виконувати роботу продавця в магазині, який належить для відповідачки, а остання як замовник зобов’язувалась приймати виконану роботу. Термін дії цього договору становить 16 місяців і закінчувався 25.12.2009 року.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 фактично працювала продавцем з чітко визначеним режимом роботи, отримувала щомісячно заробітну плату, з нею укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Вказані обставини стверджуються поясненнями ОСОБА_2, даними вироку Полонського районного суду від 9.08.2010 року, та фактично не заперечуються відповідачкою.

Вирішуючи питання про те, які ж насправді мали місце між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносини, зокрема чи цивільно-правові, чи трудові суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатись на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 21 КЗпП України трудовий договір є зокрема, угода між працівником та фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю і угодою сторін.

Встановлено, що ОСОБА_2 виконувала роботу продавця магазину, результати якої на думку суду, в силу специфіки цієї роботи неможливо передати замовникові. Магазин являвся робочим місцем ОСОБА_2, в ньому існував розпорядок роботи, який був обов’язковий для останньої, вона щомісячно отримувала заробітну плату. Також між  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір про повну матеріальну відповідальність, що передбачено лише нормами ст. 134 КЗпП України.

Відповідно до ст. 235 ЦК удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Враховуючи положення вказаної норми, та установлені в ході розгляду справи обставини спору, суд приходить до висновку про необхідність визнання, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 насправді укладено не договір  підряду, а строковий трудовий договір.

Керуючись наведеним ст. 10, 60, 88,ч.3 ст. 209, ст. 212-215 ЦПК суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати, що договір підряду укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 28 серпня 2008 року є удаваним, та встановити, що насправді між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 укладено строковий трудовий договір, тому відносини між сторонами такого договору мають регулюватись положення встановленими трудовим законодавством.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору, та 37 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подачі до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий ________________