Справа № 2 - 65 / 08

  Р І Ш Е Н Н Я

  Іменем   України

21 квітня 2008 р.             Чутівський   районний  суд  Полтавської області

в складі :         головуючого - судді Антонова А.А.,

                         при секретарі - Тихомирської М.М.,

                         позивачів - ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

                        представника позивача ОСОБА_1. - адвоката ОСОБА_4.,               

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3до ОСОБА_5та товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс" про відшкодування завданої злочином матеріальної і моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

            ОСОБА_2., ОСОБА_1. та ОСОБА_3. звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5. про відшкодування завданої злочином матеріальної і моральної шкоди.

            Ухвалою суду до участі в справі в якості співвідповідача притягнуто товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) "Онікс".

            В судовому засіданні позивачі позов підтримали і повідомили, що 10.10.2003 р. ОСОБА_5., керуючи автомобілем "ДЕУ-Нексія", НОМЕР_1, на 373 км а/ш Київ-Харків, порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху України, скоїв наїзд на їх малолітнього сина і онука ОСОБА_6., внаслідок чого останній загинув. Відносно ОСОБА_5. була порушена кримінальна справа за ст. 286 ч. 2 КК України, яка постановою Чутівського районного суду від 01.02.2006 р. провадженням в суді була закрита зі звільненням відповідача від кримінальної відповідальності в зв'язку з амністією. Відповідач своїми діями, внаслідок яких загинув їхній син та онук, наніс їм матеріальну та моральну шкоди, а тому просили стягнути з ОСОБА_5.: ОСОБА_1. - 8 828 грн. 85 коп. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та 100 000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, а ОСОБА_1. і ОСОБА_3. по 100 000 грн. кожній в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Представник ОСОБА_1. - адвокат ОСОБА_4., в судовому засіданні позов підтримав повністю і просив його задовольнити.

            ОСОБА_5. в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Повідомив, що він хворіє, клопотання про перенесення справи не надходило.

            Представник ТОВ “Онікс” в судове засідання повторно не з'явився. Згідно повідомлення підприємства поштового зв'язку, за вказаною в судовій повістці адресою ТОВ “Онікс” відсутнє. Згідно повідомлення державного реєстратора 16.02.2005 р. припинена державна реєстрація ТОВ “Онікс” і правонаступники відсутні.

Зі згоди позивачів та представника суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України, ухвалив про проведення заочного розгляду справи у відсутності відповідачів.

            Суд, заслухавши пояснення позивачів та їх представника, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

10.10.2003 р. ОСОБА_5., який з 01.08.2003 р. працював водієм легкового автомобіля у ТОВ "Онікс", м. Комсомольськ Полтавської області, керуючи автомобілем "ДЕУ-Нексія", НОМЕР_1, який належав ТОВ "Онікс", повертаючись з відрядження з м. Харків до м. Комсомольськ Полтавської області, на 373 км а/ш Київ-Харків, порушивши п.12.3 Правил дорожнього руху України, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6., сина ОСОБА_2. і ОСОБА_1., та онука ОСОБА_3., який перебігав проїзну частину дороги, внаслідок чого ОСОБА_6., згідно висновку судово-медичної експертизи № 1148-а від 04.12.2003 р., були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть.

Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_5. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, постановою Чутівського районного суду від 01.02.2006 р. була провадженням в суді закрита зі звільненням останнього від кримінальної відповідальності в зв'язку із застосуванням до нього амністії. Дана постанова суду оскаржена не була і вступила в законну силу 17.02.2006 р.

            Встановлено, що автомобіль "ДЕУ-Нексія", НОМЕР_1, на час ДТП належав ТОВ "Онікс", про що свідчать свідоцтво про реєстрацію ТЗ, подорожній лист службового легкового автомобіля серії 07-ААБ № 0812202 на 01-20.10.2003 р.

            Про перебування ОСОБА_5. на час ДТП 10.10.2003 р. в трудових відносинах із ТОВ "Онікс" свідчить довідка ТОВ "Онікс" від 20.10.2003 р., подорожній лист службового легкового автомобіля серії 07-ААБ № 0812202 на 01-20.10.2003 р., характеристика на ОСОБА_5., видана ліквідатором ТОВ "Онікс".

Таким чином, ОСОБА_5. під час ДТП перебував у трудових відносинах із ТОВ "Онікс", яке є власником автомобіля "ДЕУ-Нексія", НОМЕР_1, і ця пригода сталась під час виконання ним трудових обов'язків.

Суд вважає, що саме ОСОБА_5. винен в ДТП, яка сталася 10.10.2003 р., внаслідок якої загинув ОСОБА_6., оскільки по даному факту була порушена кримінальна справа, проводилось досудове слідство і справа відносно нього була закрита в зв'язку з амністією, і в матеріалах справи відсутні докази того, що шкода заподіяна не з вини ОСОБА_5., та що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу ОСОБА_6.

            Ч. 1 та 2 ст. 440 ЦК УРСР в редакції 1963 р. (надалі - 1963 р.) вказують, що шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством Союза РСР; той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

            Відповідно до ст. 440-1 ЦК УРСР (1963 р.) моральна (немайнова шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.

            Згідно ст. 450 ЦК УРСР (1963 р.) організації і громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточення (транспортні організації, промислові підприємства, будови, власники автомобілів та ін.), зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Судом встановлено, що володільцем джерела підвищеної небезпеки - автомобілем "ДЕУ-Нексія", НОМЕР_1, було ТОВ „Онікс”. 16.02.2005 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за судовим рішенням щодо визнання ТОВ "Онікс" банкрутом, відповідно до рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2004 р.

            Відповідно до ст. 205 ч. 1 п. 7 ЦПК України суд закриває провадження у справі якщо ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.

Враховуючи, що на час розгляду справи ТОВ "Онікс" ліквідовано і правонаступники відсутні, суд вважає необхідним закрити провадження по справі в частині відшкодування ОСОБА_1., ОСОБА_1. та ОСОБА_3. завданої злочином матеріальної і моральної шкоди ТОВ "Онікс".

Ч. 1 ст. 452 ЦК УРСР (1963 р.) вказує, що особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

            П. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992 р. (з наступними змінами) наголошує, що оскільки на підставі ст. 452 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, не буде суперечити закону пред'явлення за вибором потерпілого вимог про відшкодування шкоди безпосередньо до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові.

            Згідно ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. 

Суд, аналізуючи наведене, дійшов до висновку, що саме ОСОБА_5. є тією особою, яка повинна відшкодувати заподіяну шкоду позивачам, т.я. саме він винен в ДТП, яка сталася 10.10.2003 р., внаслідок якої загинув ОСОБА_6.; межі відповідальності ОСОБА_5. та володільца власника джерела підвищеної небезпеки - ТОВ “Онікс”, яке на даний час ліквідовано, однакові; володілец джерела підвищеної небезпеки - ТОВ “Онікс”, у разі пред'явлення позову позивачами до нього, мало б право зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_5.; саме до ОСОБА_5., як до безпосередньо винної особи, позивачі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, пред'явили вимоги про відшкодування шкоди.

Суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_1. про відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_5. підлягає частковому задоволенню на суму 7 633 грн. 50 коп., т.я. саме на цю суму він надав докази у підтвердження понесених ним витрат на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника своєму синові ОСОБА_6. 

Одночасно суд відмовляє ОСОБА_1. в задоволенні його позовних вимог в частині стягнення понесених витрат на бензин в сумі 195 грн. 35 коп., т.я. він не надав суду доказів того, куди він їздив, з якою метою, на якому автомобілі, на які відстані, та яка вартість 1 км пробігу автомобіля.

Суд встановив, що винними діями ОСОБА_5 ОСОБА_1. та ОСОБА_1., які є потерпілими, завдана моральна шкода, але її розмір, враховуючи надані суду обґрунтування характеру, обсягу та тривалості душевних страждань позивачів, характеру немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у їх житті, потрібно зменшити до 25 000 грн. кожному. 

З відповідача на користь ОСОБА_1. підлягають стягненню понесені ним витрати по наданню йому правової допомоги на загальну суму 1 300 грн.

Суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_3. про відшкодування завданої їй моральної шкоди задоволенню не підлягають, т.я. вона не є потерпілою особою.

Крім того, з відповідача на користь держави необхідно стягнути 93 грн. 33 коп. судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 57-60, 79, 81, 84, 88, 205, 206, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 440-441, 450, 452, 454, 459 ЦК УРСР (1963 р.), постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"  № 6 від 27.03.1992 р. (з наступними змінами), суд, -

в и р і ш и в:

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3до ОСОБА_5та товариства з обмеженою відповідальністю „Онікс” про відшкодування завданої злочином матеріальної і моральної шкоди в частині відшкодування ОСОБА_1, ОСОБА_2таОСОБА_3завданої злочином матеріальної і моральної шкоди з товариства з обмеженою відповідальністю „Онікс” закрити.

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2до ОСОБА_5про відшкодування завданої злочином матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5на користь ОСОБА_1 7633 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, 25000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та 1300 грн. понесених витрат на правову допомогу, а всього 33933 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_5на користь ОСОБА_2 25000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5на користь держави 93 грн. 33 коп. судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні позову ОСОБА_3до ОСОБА_5про відшкодування завданої злочином моральної шкоди відмовити.

            Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Чутівський районний суд. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

            Заочне рішення може бути переглянуте Чутівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання рішення.

Головуючий