Справа 22-8266/2006р. Головуючий у 1 інстанції Карабаза Н.Ф.
Категорія 21 Доповідач Солодовник О.Ф.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04вересня2006 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Денисенко Л.Л., судців Солодовник О.Ф., Лоленко А.В.,
при секретарі Проляпа О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Шахтарську Донецької області про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 липня 2006 року позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Шахтарську Донецької області про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень задоволений частково: на його користь з відповідача стягнуто моральну шкоду у розмірі 3 000 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити, стягнути з відповідача на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн з тих підстав, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Шахтарську Донецької області просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що суд першої інстанції не врахував, що висновком МСЕК не встановлений факт спричинення позивачу моральної шкоди та позивач не надав суду доказів спричинення такої шкоди.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, працюючи на ВАТ „Шахта „Комсомолець Донбасу", 28 липня 2004 року отримав виробничу травму(а.с. 13-14). Висновком МСЕК від 04 листопада 2004 року йому вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 10% у зв'язку з виробничою травмою (а.с.4). Висновком МСЕК від 04 листопада 2004 року йому була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 10% у зв'язку з виробничою травмою безстроково (а.с.18). Позивачу у зв'язку з отриманою травмою завдано модальної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.1 ст. 9 Закону України "Про охорону праці" передбачає, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
У відповідності до п.п. "є" п. 1 ч. 1 ст.21 та ч. З ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування виплачує грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Зазначені норми не містять яких-небудь інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Ч.З ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на положенні якою грунтується апеляційна скарга, передбачено,що моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів.
Таким чином зазначена норма стосується випадків, коли в потерпілого не встановлено втрати професійної працездатності, тому доводи апеляційної скарги відповідача в зазначеній частині неспроможні.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, перебування останнього на лікуванні у зв"язку з виробничою травмою, порушення нормального укладу життя й з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначив таке відшкодування в розмірі 3000 грн.
При встановленні зазначених фактів і ухваленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційних скарг необгрутовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.І ст. З 08 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 303-315 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛ ИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України у м. Шахтарську Донецької
області відхилити.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від С6 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою.