Справа № 2а-1661/08
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2008 року Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Присяжнюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Макєєвої Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про стягнення з недоплачені суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за період з 2004-2007 роки в розмірі 6148 гривень 30 копійок, в якому вказав, що має статус особи, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід II групи, а тому відповідачем йому повинна виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, згідно ч.4 ст. 48 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки у передбаченому законом розмірі допомога виплачена йому не була, а тому просив суд стягнути недоплачені суми щорічної одноразової грошової допомоги за 2004-2007 роки у розмірі 6148 грн. 30 коп., обґрунтовуючи свої вимоги наступним.
На підставі висновку МСЕК при інвалідності другої групи позивач має статус інваліда війни, оскільки інвалідність пов'язана з перебуванням на військовій службі, а також віднесений до першої категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У зв'язку із вищезазначеним, позивач має право на отримання різних пільг, компенсацій і допомоги, передбачених Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме, право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, згідно із ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і на виплату щорічної одноразової допомоги відповідно до ст. 13 зазначеного Закону.
Проте, нарахування та виплата вказаних допоміг здійснюється відповідачем в значно менших розмірах ніж передбачено законодавством.
15 жовтня 2007 р. відповідачем було відмовлено позивачеві задовольнити його вимогу щодо проведення перерахунку належних йому виплат, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2007 р. до участі у зазначеній справі у якості співвідповідача залучено Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до канцелярії суду заяву з проханням розглянути справу без його участі.
Відповідач Управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації свого представника в судове засідання не направив, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до канцелярії суду заяву з проханням справу розглядати за їх відсутності та заперечення на адміністративний позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволені позовних вимог, вказав, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, здійснюється за рахунок державного бюджету. Головним розпорядником кошів вищого рівня є Міністерство праці та соціальної політики України. Роз'яснення порядку застосування Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” провадиться у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади. Законами України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки передбачалось, що до внесення відповідних змін до законів, у нормах яких для розрахунків потрібен розмір мінімальної заробітної плати, не застосовувати його як розрахункову величину для визначення розмірів допомоги, компенсаційних та інших виплат. Згідно із ст.. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсації підвищуються Кабінетом Міністрів Україні відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Також зазначив, що відповідно до п.2 ст.99 КАС України, особи, які звернулися до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановлюється річний строк позовної давності, а тому позовні вимоги слід розглядати тільки в обсязі зазначеної річної давності.
Відповідач Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації свого представника в судове засідання не направив, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до канцелярії суду заперечення на адміністративний позов, в якому просив відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог, вказала, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, здійснюється за рахунок державного бюджету. Головним розпорядником кошів вищого рівня є Міністерство праці та соціальної політики України. Роз'яснення порядку застосування Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” провадиться у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади. Законами України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки передбачалось, що до внесення відповідних змін до законів, у нормах яких для розрахунків потрібен розмір мінімальної заробітної плати, не застосовувати його як розрахункову величину для визначення розмірів допомоги, компенсаційних та інших виплат. Усі виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2004-2007 роки ОСОБА_1 були нараховані та виплачені у відповідності до Законів України про державні бюджети на відповідні роки, Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” та постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Також згідно п.30 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було призупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, а саме - деякі частини ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. положення п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було визнано неконституційним. До вказаної статті Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» також зміни не внесені. Механізм та порядок виплати щорічної допомоги на оздоровлення у зв'язку із відповідними рішеннями Конституційного суду України у 2004 та 2007 роках не визначено. Крім того, головним розпорядником коштів вищого рівня є Міністерство праці та соціальної політики України. Головне управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації - головний розпорядник коштів нижчого рівня - бере бюджетні зобов'язання та здійснює відповідні видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. З урахуванням вищевикладеного, головне управління, як орган виконавчої влади нижчого рівня, діяло в межах повноважень, передбачених законодавством, згідно з кошторисом розпорядників бюджетних коштів розпису державного бюджету України та відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню. Також окремо зазначив, що згідно до п.2 ст.99 КАС України, особи, які звернулися до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановлюється річний строк позовної давності, а тому позовні вимоги слід розглядати тільки в обсязі зазначеної річної давності.
Суд, дослідивши матеріали справи, установив такі обставини.
ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід II групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, довідкою МСЕ № 056092 від 11 січня 2001 року та відповідачем не заперечується.
Згідно листа УПСЗН Вовчанського району № 3175 від 15 жовтня 2007 р., заява ОСОБА_1 про нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, залишена без задоволення.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 1 категорії, інвалідам ІІ групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Згідно п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, дію зазначеної норми зупинено на 2007 рік.
Згідно із ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», виключно законами України визначається мінімальний розмір заробітної плати.
Статтею 76 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» були встановлені наступні розміри мінімальної заробітної плати на відповідні періоди 2007 року, а саме: 400 гривень - з 01 січня по 31 березня 2007 року; 420 гривень - з 01 квітня по 30 червня 2007 року; 440 гривень - з 01 липня по 30 вересня 2007 року; 460 гривень - з 01 жовтня 2007 р. Зі змісту вимог законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат, законів України про Державний бюджет України, якими визначалися мінімальні розміри заробітних плат, не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» установлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" здійснюється у таких розмірах: інвалідам I групи - 450 гривень, інвалідам II групи - 360 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень; учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 280 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 450 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами, - 150 гривень; учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 55 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. по справі «Про соціальні гарантії громадян» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 29, пункту 13 статті 71, пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Також встановлено, що це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи відповідачів, що ОСОБА_1 правомірно виплачена щорічна допомога на оздоровлення, виходячи із розмірів, що встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає безпідставними з наступних підстав.
Встановлений ще в 1996 році Постановою КМУ № 839 розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом багатьох років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими Законами України. При цьому відповідні закони не містили обмежень щодо застосування ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і норма відповідного закону України про визначення мінімальної заробітної плати на момент виплати, а не Постанова № 839.
Також суд вважає безпідставними доводи відповідачів, що щорічна разова грошова допомога повинна бути виплачена у розмірі встановленому ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», так як дія ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була зупинена п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», оскільки як зазначено вище положення ст. 29 та п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 48 Закону № 796-ХІІ у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (частина 7 статті 48 Закону № 796-ХІІ).
За 2007 рік щорічна допомога на оздоровлення позивачу була виплачена у квітні 2007 року в розмірі 120 грн.
Таким чином, розрахунок щорічної допомоги за 2007 рік на момент її виплати становить: 420Х5=2100 грн. Стягненню підлягає сума з відрахуванням фактично отриманої, тобто 2100-120= 1980 грн.
Частиною 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (стаття 100 КАС України).
Позов в частині стягнення щорічної одноразової допомоги за 2004-2006 роки поданий з пропущенням однорічного строку, відповідачі Вовчанської районної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації просили відмовити у задоволенні позову з цієї підстави, позивачка не навела поважних причин його пропуску, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити у зв'язку із пропущенням позивачкою строку звернення до адміністративного суду.
Виходячи з викладеного, позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. по справі «Про соціальні гарантії громадян», ст. ст. 8-14, 71, 94, 99, 100, 159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1до управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про стягнення коштів задовольнити частково.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 1980 грн. 00 коп.
У задоволенні позову в частині стягнення з управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на користь ОСОБА_1недоплаченої суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2004-2006 роки у розмірі 4168 грн. 30 коп. - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Постанову в повному обсязі виготовлено 26 березня 2008 р.
Суддя О.В. Присяжнюк