Справа № 11-а-203 Головуючий у суді 1 інстанції - ШАЄНКО Ю.В.
Категорія - ст.121 ч. 1 КК України Доповідач - КАДЕГРОБ А.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2008 року Судова колегія апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - ОСЄТРОВА В.І.,
суддів - КАДЕГРОБ А.І., БОРЩА В.С.,
за участю прокурора - ЧАБАНЮК Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Петровського районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Харкова, українця, гр. України, освіта середня, вдівця, на утриманні має малолітню дитину, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, судимого: 24.12.1979 року народним судом Ленінського району м. Харкова за ст. 94 КК України до 11 років позбавлення волі; 29.05.2000 року Петровським районним судом Кіровоградської області за ст. 206 ч. 2, 45 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,
засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі.
При постановлені вироку задоволено цивільний позов на користь Петрівської ЦРЛ на суму 625,95 грн. за лікування потерпілого.
Вказаним вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 07 квітня 2006 року, знаходячись в стані алкогольного сп”яніння, близько 18 години в домоволодіння АДРЕСА_2 де він проживає, вживав разом із потерпілим ОСОБА_2 спиртні напої. Під час сумісного вживання спиртного, між потерпілим та засудженим виникла сварка. В ході сварки, ОСОБА_1 взяв попід руки ОСОБА_2 і вивіз його із будинку. На подвір»ї вказаного домоволодіння засуджений умисно наніс удар кулаком в область голови, від чого ОСОБА_2 впав на землю, після чого засуджений наніс потерпілому ще декілька ударів руками і ногами в різні частини тіла. Згідно висновку експерта № 103 від 16.05.2006 року потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді спадин на шкірі обличчя, крововиливів навкруги правого ока спільно з переломом кісток правої очниці, внутрішньо - черепної травми у вигляді забою головного мозку 2 ступеню та крововиливом під м»які мозкові оболонки, тупої травми грудної клітки, перелому 9-го ребра зліва, які в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.
Засуджений в своїй апеляції та доповненнях до неї просить розглянути справу об»єктивно, вирок суду змінити і пом»як шити йому покарання. Вказує, що на фальсифікацію матеріалів справи і обґрунтування висновку суду на недостовірних доказах. Посилається на те, що дані судово-медичної експертизи про характер виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень суперечать іншим доказам по справі. Зазначає, що наніс ОСОБА_2 лише один удар у підборіддя, а тяжкі тілесні ушкодження потерпілий міг отримати за інших обставин, які не перевірені. Просить врахувати при прийнятті рішення по справі те, що він має малолітню дитину, вади здоров»я - виразкову хворобу, а також на його утриманні похилого віку мати.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає необхідним залишити вирок без змін, заслухавши пояснення засудженого, який підтримав доводи апеляції, вивчивши матеріали кримінальної справи, судова колегія доходить до наступних висновків.
Вина засудженого ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому злочину, крім часткового визнання ним самим своєї вини, в повному обсязі доведена матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції:
- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який показав суду, що він 07.04.2006 року прийшов до ОСОБА_1 на поминки і між ними виникла сварка за будинок, більше він нічого не пам»ятає, прийшов до свідомості вже вдома і в нього дуже боліла голова;
- показаннями свідка ОСОБА_3, яка показав, що потерпілий її чоловік. 07.04.2006 року він кудись пішов з домі, і близько 22 години їй повідомила сусідка, що у неї у дворі, на сусідній вулиці, лежитьОСОБА_2 і йому погано. Їх син ОСОБА_2 пішов і забрав батька. Чоловіку було дуже погано, він скаржився, що у нього болить голова, але від медичної допомоги відмовився. З його розмови вона зрозуміла, що його хтось побив. 14.04.2006 року чоловікові стало гірше і вона викликала швидку допомогу. Коли чоловік прийшов до тями, він повідомив, що його побив 07.04.2006 року ОСОБА_1 коли він був на поминках. На даний час чоловік зовсім втратив пам»ять через побиття і погано себе почуває;
- показаннями свідка ОСОБА_4, який повідомив, що його батька 07.04.2006 року він знайшов лежачого біля сіна у дворі сусідки ОСОБА_5, яка і повідомила про це. Коли він вів батька додому, то той скаржився на біль, але подробиць не розповідав;
- показаннями свідка ОСОБА_6 яка показала, що 07.04.2006 року близько 23 години в її дворі загавкали собаки, а коли вона вийшла подивитися у двір, то почула, що хтось стогне під копицею сіна. Вона побоялася сама підходити, тому покликала сусіда ОСОБА_7 Коли вони підішли, то впізнали ОСОБА_2, який сказав, що його побили. Потім її дочка разом із сином потерпілого відвели останнього додому;
- показаннями свідка ОСОБА_8, яка показала, що вона 07.04.2006 року разом із своїм чоловіком прийшла до будинку підсудного на поминки. Під вечір прийшовОСОБА_2, який також випив горілки і дуже сп»янів. Потім між підсудним та потерпілим виникла сварка під час якоїОСОБА_2 почав виганяти ОСОБА_1 із хати. Підсудний, взявши потерпілого під руки почав виводити того з хати, вони вийшли і через 10 хвилин підсудний повернувся в хату сам, сказав, що ОСОБА_2 пішов;
- показаннями свідка ОСОБА_9, який показав, що 07.04.2006 року було 9 днів з дня смерті його батька та сестри і в будинку ОСОБА_1 були поминки. Пізніше прийшов потерпілий, який був у нетверезому стані, випив ще горілки і дуже сп»янів, а потім почав сваритися із підсудним і виганяти його із хати. ОСОБА_1 взяв попід руки потерпілого почав виводити його з будинку. В коридорі потерпілий не хотів виходити і ОСОБА_1 вдарив його кулаком в обличчя від чого останній присів. Потім підсудний підняв ОСОБА_2 і вивів на повір»я , а хвилин через 10 повернувся і сказав, що потерпілий кудись пішов;
- аналогічними показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 а також показаннями свідка ОСОБА_11, яка працює медичною сестрою в неврологічному відділенні в лікарні і у них лікувавсяОСОБА_2 Під час розмов з ним, він говорив, що його побив ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_12, який показав, що він був присутнім в якості понятого при проведенні відтворення обставин та обстановки події з участю потерпілого і в його присутності останній показав і розказав, що його побив ОСОБА_1
Також вина засудженого в інкримінованому йому злочині підтверджується і іншими матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції: протоколом відтворення обстановки і обставин події за участю потерпілого (а.с. 29), висновком судово-медичної експертизи № 103 від 16.05.2006 року (а.с. 35-38) та іншими.
Вивчивши матеріали кримінальної справи, судова колегія вважає, що в ході досудового та судового слідства було зібрано достатньо доказів щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а тому доводи засудженого щодо неправильної кваліфікації його дій та щодо не вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та необхідності їх перекваліфікації на більш м»яку норму закону, не знайшли свого підтвердження доказами і не підлягають задоволенню.
Кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 1 ст.121 КК України судова колегія визнає об”єктивною і такою, що відповідає матеріалам кримінальної справи.
Виходячи з наведеного, судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції об”єктивно проаналізував в сукупності докази в справі і дав їм відповідну оцінку.
При призначенні покарання засудженому судом першої інстанції були враховані характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання, врахував обставини по справі, а також дані про особу засудженого, а тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни покарання засудженому.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляції, оскільки доводи, викладені в апеляції засудженим не знайшли свого підтвердження доказами. Судова колегія вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи було вивчено та дано об”єктивну оцінку всім доказам, що є в справі, а тому апеляція задоволенню не підлягає.
На підстав викладеного та керуючись ст..ст.. 362-365 КПК України, судова колегія,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Петровського районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2006 року щодо нього - залишити без задоволення, а вказаний вирок - без зміни.
Судді: