Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого - судді - Сачука В.І.
суддів : Іващука В.Я., Шпинти М.Д.
з участю: прокурора Клімашевич Н.О.
засудженого –ОСОБА_1
представника банку Пелих А.Б.
ПАТ «Державний ощадний банк України»- в особі представника Рівненського обласного правління ПАТ «Державний ощадний банк України»
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу за апеляцією публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Рівненського обласного правління ПАТ "Державний ощадний банк України "
на вирок Острозького районного суду від 27 вересня 2011 року.
Цим вироком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Болотківці Острозького району Рівненської області, з вищою освітою, одружений, пенсіонер, громадянин України, раніше не судимий, проживає в АДРЕСА_1 засуджений
- за ч. 2 ст. 364 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно - господарських та організаційно - розпорядчих обов'язків строком 2 роки;
- за ч. 1 ст. 388 КК України до штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, ОСОБА_1 визначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - остаточно призначено покарання - 4 роки позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків на 2 роки.
На підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 2 роки, з покладенням на нього обов’язків, передбачених п.п. 3,4 ч.1 ст. 76 КК України.
Судом визначено, що додаткове покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно - розпорядчих обов'язків строком на 2 роки, підлягає реальному виконанню.
В задоволенні цивільного позову ПАТ «Державний ощадний банк України», в особі Рівненського обласного правління ПАТ «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_1, про відшкодування матеріальних збитків, судом відмовлено.
_____________________________________________________________________________
Справа № 11-677/11 р. Головуючий у 1 інстанції –Гуц Ф.А.
Категорія: за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 388 КК України Доповідач - Сачук В.І.
Судом також вирішено питання стосовно речових доказів по справі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він, обіймаючи, згідно рішення зборів засновників ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв»від 26. 06. 2005 року, посаду генерального директора цього
Товариства та будучи службовою особою, на якого, у відповідності до статуту підприємства, затвердженого протоколом зборів засновників від 21.06.2005 року, були покладені організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, вчинив зловживання службовим становищем.
22 травня 2006 року, ОСОБА_1, від імені ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв»уклав з Рівненським обласним правління ПАТ «Державний ощадний банк України», кредитний договір №53, відповідно до якого отримав у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності, грошові кошти в сумі 500 000 грн. 30 травня 2006 року та 26 липня 2006 року, до цього договору були укладені дві додаткові угоди, відповідно до яких ТзОВ компанія «Острозький завод безалкогольних напоїв»отримав кредит від ВАТ «Державний ощадний банк України»на загальну суму 500 000 грн. З метою забезпечення належного виконання зобов'язання договору, 24 травня та 30 травня 2006 року, між ВАТ «Державний ощадний банк»та ТзОВ компанія «Острозький завод безалкогольних напоїв»були укладені договори застави майна, на загальну суму 596 817 грн., яке повинно було зберігатись в м. Острог, вул. Бельмаж, 97, Рівненської області.
Згідно п.п. 2.2, 3.3 договорів застави майна, ТзОВ компанія «Острозький завод безалкогольних напоїв», в особі директора ОСОБА_1, зобов'язано було не відчужувати, не міняти, не здавати предмет застави в оренду, заставу і не мало права без письмової згоди заставодержателя вчиняти будь-які дії, що могли вплинути, як безпосередньо, так і опосередковано, як тепер, так і в майбутньому, на кількісні та якісні показники предмета застави та платоспроможність заставодавця. Зокрема, заставодавець не повинен був без письмової згоди заставодержателя розпоряджатися будь-яким чином предметом застави або його частиною, зменшувати без належних на те підстав, наявність яких повинна була бути письмово обґрунтована заставодавцем, якісні та кількісні показники предмета застави, а також, укладати стосовно предмета застави договори оренди та будь-які інші договори.
ОСОБА_1, в порушення зазначених умов договорів, не погасивши перед ВАТ «Державний ощадний банк України»зобов'язання по кредиту, умисно, в особистих інтересах, з метою перешкодити реалізувати заставне майно відділом ДВС Острозького районного управління юстиції, на прилюдних торгах, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в грудні 2010 року, без дозволу банку, демонтував та вивіз в складські приміщення СФГ «Кургани», що в с. Кургани Березнівського району Рівненської області заставне майно, а саме: машину пневмоформувальну марки МПФ-5, заставною ціною 35400грн., міні піч - конвеєрну МПК-5, заставною ціною 17625 грн., прес-форми, заставною ціною 38430 грн., компресор Аігрої 22, заставною ціною 35516 грн., установку пом'якшення води, заставною цінок 6480 грн., етикетировочну машину ЕТМА 312, заставною ціною 95594 грн., машину упаковочн" ТЕРМО-ПАК ТР-АВ заставною ціною 15150 грн., машину упаковочну ТЕРМО-ПАК-ТР-АЛ-050-0500, заставною ціною 56131 грн., установку сатуруючу САУ 030, заставною ціною 62847 грн., розливочну машину РОЗМА 030, заставною ціною 179899 грн., укупорочну машину УКМА-З0, заставною ціною 41625 грн.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяв державі, в особі ПАТ «Ощадний банк України», тяжких наслідків у вигляді матеріальних збитків в сумі 584 697 грн., що у 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян, на момент вчинення злочину.
В поданій на вирок суду апеляції ПАТ «Державний ощадний банк України», в особі Рівненського обласного правління ПАТ «Державний ощадний банк України», не заперечуючи правильність встановлення фактичних обставин справи, кваліфікацію дій засудженого та не оспорюючи міру покарання, просить вирок Острозького районного суду від 27.09.2011 року скасувати в частині відмови в задоволенні цивільного позову, як незаконний, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, в зв’язку з тим, що вирок не відповідає фактичним обставинам справи.
ПАТ «Державний ощадний банк України», в особі Рівненського обласного правління ПАТ «Державний ощадний банк України», у апеляції зазначив, що, відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Покликається на те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, а тому повинен відшкодувати завдані ПАТ «Державний ощадний банк України»збитки.
Крім того, зазначає, що судом першої інстанції невірно трактовано норми чинного законодавства стосовно подвійного стягнення заборгованості –суд безпідставно відмовив в задоволенні цивільного позову, мотивуючи своє рішення лише наявністю виконавчого напису.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника банку Пелиха А.Б. який підтримав подану апеляцію, просить вирок Острозького районного суду від 27.09.2011 року скасувати в частині відмови в задоволенні цивільного позову,а справу направити на новий судовий розглядї в порядку цивільного судочинства, думку прокурора про скасування вироку в частині цивільного позову, пояснення засудженого ОСОБА_1, який просить вирок суду першої інстанції залишити без зміни, перевіривши матеріали справи й обговоривши викладене в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні зловживання службовим становищем, за зазначених у вироку обставин, грунтується на сукупності зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах. Докази, якими суд обгрунтував свій висновок про вчинення ним злочину є належними, допустимими, достатніми і достовірними та в апеляції не оспорюються.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 364 КК України, ч. 1 ст. 388 КК України є правильною. Покарання ОСОБА_1 призначено судом відповідно до вимог ст. 65 КК України, що також не оспорюється в поданій на вирок суду апеляції.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що при вирішенні цивільного позову, суд першої інстанції допустив істотні порушення кримінально-процесуального законодавства.
Вирішуючи питання про відмову в задоволенні цивільного позову про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України»матеріальної шкоди, суд у вироку своє рішення помилково мотивував тим, що виконавчий напис на суму 531837.52, яку позивач просить стягнути зі ОСОБА_1 (тобто 528437,52+3400 (сума, що сплачена банком за вчинення виконавчого напису) прийнято до виконання державною виконавчою службою Острозького районного управління юстиції, то зазначена сума повторному стягненню не підлягає.
Суд відмовляючи у задоволенні цивільного позову, не врахувава що наявність виконавчого напису при зверненні стягнення на майно за договором застави майна, укладеного на забезпечення зобов’язання за кредитним договором, не позбавляє банк можливості вимагати виконання зобов’язання за кредитним договором від поручителя за договором.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи. відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Суд також не дав об’єктивної оцінки тим фактам, що обладнання, яке є забезпеченням по кредитному договору № 53 від 22.05.2006 року повернуто розукомплектоване без багатьох вузлів, зокрема відсутні мотори та ротори, які є ключовими вузлами в даному обладнанні, що значно знизить ринкову вартість даного обладнання та, в свою чергу, може призвести до неповернення кредиту.
За таких обставин, рішення суду в частині, що стосується вирішення цивільного позову, заявленого ПАТ «Державний ощадний банк України» залишатись чинним не може і підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 374 КПК України, апеляційний суд скасовує вирок (постанову) і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови.
Враховуючи, що цивільний позов розглянутий судом з істотними порушеннями кримінально-процесуального законодавства, вирок в частині вирішення цивільного позову підлягає скасуванню з поверненням в цій частині на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.
При новому судовому розгляді справи, в порядку цивільного судочинства, суду першої інстанції необхідно її розглянути відповідно до вимог чинного законодавства та прийняти законне і обгрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію цивільного позивача ПАТ "Державний ощадний банк України" - в особі представника Рівненського обласного правління ПАТ "Державний ощадний банк України" задовольнити.
Вирок Острозького районного суду від 27 вересня 2011 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в той же суд в порядку цивільного судочинства іншим суддею.
В решті вирок залишити без зміни.
Головуючий
Судді :