АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-574/2011
Головуючий по 1-й інстанції Блажко І.О.
Суддя-доповідач: Герасименко В. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого Герасименко В.М.
суддів Голубенко Н.В., Денисенко Л.М.
за участю прокурора Разанова Ю.А.
захисника-адвоката ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 на постанову судді Октябрського районного суду м.Полтави від 18 листопада 2011 року.
Цією постановою задоволено подання слідчого СВ прокуратури Полтавської області про обрання
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м.Макіївки Донецької області, росіянину, громадянину України, одруженому, працюючому заступником начальника Миргородської ОДПІ Полтавської області, мешканцю АДРЕСА_1, раніше не судимому,-
запобіжного заходу у виді взяття під варту.
Згідно матеріалів подання ОСОБА_3 обвинувачується у вимаганні та одержанні хабарів від ОСОБА_4 (в сумі 7 500 грн. 00 коп., що становить 17,26 неоподаткованих мінімумів громадян) та ОСОБА_5 (в 12 000 грн. 00 коп., що становить 25,50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) заступником начальника Миргородської ОДПІ ОСОБА_3 – службовою, яка займає відповідальне становище.
По даному факту 14 листопада 2011 року СВ прокуратури Полтавської області порушено, відносно заступника начальника Миргородської ОДПІ ОСОБА_3, кримінальну справу №11116009108 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
16 листопада 2011 року о 18.10 год. ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст.115 КПК України.
17 листопада 2011 року ОСОБА_3 пред’явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Задовольняючи подання та обираючи запобіжний захід у виді взяття під варту, суд в постанові вказав, що ОСОБА_3 скоїв тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Крім того, ОСОБА_3 вчинив злочин при виконанні обов’язків заступника начальника Миргородської ОДПІ, тому враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що є достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, обвинувачений буде намагатися перешкоджати встановленню істини по справі, впливати на свідків, а також, з метою забезпечення ним виконання процесуальних рішень.
В принесеній апеляції адвокат просить постанову суду скасувати та обрати ОСОБА_3 запобіжний захід, не пов’язаний з ізоляцією від суспільства, посилаючись при цьому на те, що суд в своїй постанові не навів аргументів на користь того, що застосування більш м’якого, ніж взяття під варту, запобіжного заходу не забезпечить його належну процесуальну поведінку. Крім того, судом не враховано, що ОСОБА_3, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, має стаж роботи в органах податкової служби понад 25 років, є інвалідом другої групи, страждає тяжкою формою артриту та алергією, позитивно характеризується, наміру ухилятися від слідства не має.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, захисника, який підтримав апеляцію з підстав в ній наведених, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції та прохав постанову суду залишити без змін, вислухавши слідчого, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як роз'яснено в ч.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», під час судового розгляду подання слідчого про взяття під варту предметом дослідження є ті обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу (ст.148 і ч.1 ст.155 КПК України).
Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочину діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Досліджуються також обставини, які відповідно до ст.150 КПК України мають бути враховані при обранні запобіжного заходу: вік підозрюваного, обвинуваченого, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання. З'ясовуються дані про попередні судимості, соціальні зв'язки особи, її схильності, спосіб життя, поведінку під час провадження в цій або іншій кримінальній справі (чи не ухилялася раніше особа від слідства, суду або виконання судових рішень, чи не вчинювала злочини проти правосуддя).
Дослідженню підлягають і відомості, що вказують на існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків та не займатиметься злочинною діяльністю (ч.ч.7,8 п.10 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України).
Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується (постанова слідчого про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_3 від 17 листопада 2011 року) у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, санкцією якої встановлено покарання у виді лише позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, злочин відповідно до ст.12 КК України належить до тяжких.
Приймаючи рішення щодо ОСОБА_3 суддя місцевого суду врахувала тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, його соціальні зв’язки, зокрема його зв’язки в органах податкової інспекції, оскільки злочин ним вчинений при виконанні обов’язків заступника начальника Миргородської ОДПІ. Тобто, в разі обрання ОСОБА_3 іншого запобіжного заходу, не пов’язаного з позбавленням волі, останній, завдяки вказаним зв’язкам матиме реальну можливість перешкоджати встановленню істини по справі, шляхом впливу на підлеглих працівників та інших свідків, спробувати знищити документи та інші речові докази, з огляду на обсяг призначених по справі слідчих дій.
Крім того, згідно пояснень слідчого, у ОСОБА_3 був вилучений закордонний паспорт на його ім’я, при цьому паспорт громадянина України на ім’я ОСОБА_3 виявлений та вилучений не був, що в свою чергу, з огляду на наявність близьких родичів, що мешкають в Росії, вказує на те, що він матиме можливість ухилитися від слідства і суду та від виконання процесуальних рішень.
Доводи апеляції захисника про наявність у ОСОБА_3 другої групи інвалідності та наявність тяжких захворювань не заслуговують на увагу та не є підставою для обрання стосовно обвинуваченого іншого запобіжного заходу. Так, захисником при розгляді апеляції колегії суддів була надана копія довідки про встановлення ОСОБА_3 ІІІ групи інвалідності, разом з тим, зазначена копія довідки належним чином не завірена, її оригінал в судовому засіданні з метою посвідчення дійсності для огляду колегії не наданий, а тому не може бути прийнята до уваги. Інших документів на підтвердження доводів апеляції захисником колегії суддів не надано.
За таких обставин рішення районного суду щодо обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу є законним, обґрунтованим та належним чином мотивованим а тому немає підстав для його зміни.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Постанову судді Октябрського районного суду м.Полтави від 18 листопада 2011 року про обрання стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту залишити без змін, а апеляцію адвоката ОСОБА_2 - без задоволення.
Головуючий: В. М. Герасименко
Судді:
Копія