Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-4424/11 Головуючий у 1 інстанції: Нікандрова С.О.
Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Давискиби Н.Ф.
Суддів: Осоцького І.І.
Мануйлова Ю.С.
При секретарі: Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 06 червня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», приватного нотаріуса Василівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про захист прав споживачів, розірвання договорів кредиту та іпотеки, зобов’язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА :
У листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», приватного нотаріуса Василівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про захист прав споживачів, розірвання договорів кредиту та іпотеки, зобов’язання вчинити дії, який уточнила в процесі розгляду справи (а.с. 29-30).
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 17.05.2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений кредитний договір №14.11850 (надалі Кредитний договір), відповідно до якого Банк надав їй кредит у розмірі 30 000,00 доларів США зі сплатою 16% річних, з кінцевим строком погашення до 21.05.2012 року.
З метою забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» 17.05.2007 року був іпотечний договір №14.11850, посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, за яким в іпотеку передано квартиру, що знаходиться за адресою: вул. Леніна 55/92 у м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області. Крім того, ОСОБА_5 є поручителем за вказаним Кредитним договором.
В період 2007-2008 року вона належним чином виконувала свої зобов’язання за Кредитним договором, однак з четвертого кварталу 2008 року відбулася істотна зміна обставин, що існували на момент укладання Кредитного договору, а саме: значне подорожчання кредитного ресурсу та суттєве зменшення ціни об’єктів нерухомого майна –предметів іпотеки. Зазначені зміни є настільки істотними, що якщо б позивач могла передбачити ситуацію, що склалася, то утрималася б від укладання кредитного та іпотечного договорів.
Вважає, що подальше виконання Кредитного договору призведе до явного порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача, як позичальника того, на що вона розраховувала при отриманні кредиту.
З огляду на зазначене, просила розірвати Кредитний договір, зобов’язати приватного нотаріуса Василівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про майно передане в іпотеку за Кредитним договором, визнати наслідком розірвання Кредитного договору виплату позивачем Банку залишку боргу за кредитом в сумі 75 863,32 грн., що еквівалентно 15 022,44 дол. США на день укладання Кредитного договору.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 06 червня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначений рішенням суду ОСОБА_3 подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
За змістом ст. 3908 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргі і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції установлено та підтверджено матеріалами справи, що17.05.2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений кредитний договір №14.11850 (надалі Кредитний договір), відповідно до якого Банк надав їй кредит у розмірі 30 000,00 доларів США зі сплатою 16% річних, з кінцевим строком погашення до 21.05.2012 року.
З метою забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк»17.05.2007 року був укладений іпотечний договір №14.11850, посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, за яким в іпотеку передано квартиру, що знаходиться за адресою: вул. Леніна 55/92 у м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області. Крім того, ОСОБА_5 є поручителем за вказаним Кредитним договором.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що укладаючи кредитний договір в іноземній валюті та беручи на себе певні зобов’язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати, що курс національної валюти по відношенню до долара США не є незмінним та враховувати підвищений валютний ризик за таким кредитом. Ризик підвищення курсу долару США до гривні несе саме позичальник. Наявність усіх обов’язкових умов для розірвання договору кредиту, передбачених ч.2 ст.652 ЦК України, тому права ОСОБА_3 під час укладання та виконання такого договору між нею та Банком не порушені.
Відповідно до ч.2 ст. 652 ЦК України у разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідності з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик змін обставин несе заінтересована сторона.
Посилання позивача на погіршення фінансового стану позичальника у зв’язку зі зміною курсу долара США до гривні, як на істотну зміну обставин валютного кредитного договору, суд обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки така обставина не є умовою для розірвання договору.
Доводи позову стосовно того, що позивач не могла передбачити різку зміну співвідношення гривни з валютою у зв’язку з цим всі валютні ризики покладені на неї, не прийняті судом до уваги, оскільки діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти –гривні.
Положенням «Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів», затвердженого постановою Правління НБУ № 496 від 12.11.2003 року, визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема долару США, встановлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату. Тобто, стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність усіх перелічених умов одночасно. Проте, вимагаючи розірвання договору з підстав, передбачених ст. 652 ЦК України позивачем у відповідності до ст.60 ЦПК України не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору. В наслідок чого не може бути задоволена вимога позивача і про розірвання договору іпотеки від 17.05.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк», посвідченого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зобов’язання приватного нотаріуса виключити з реєстру запис про іпотеку і заборону відчуження нерухомого майна - квартири за адресою: вул. Леніна 55/92 у м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області.
Доводи позивача про ненадання банком письмової інформації про покладання на позичальника валютних ризиків від знецінення валюти, сукупну вартість кредиту були предметом розгляду судом першої інстанції і обґрунтовано не прийняті до уваги, оскільки позивачем ОСОБА_3 не надано доказів про її звернення до Банку з питання надання інформації про умови отримання кредиту, про типові відсоткові ставки та валютні ризики.
Апеляційна скарга не містить доводів про неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам. Рішення суду відповідає вимогам ст.ст.213,214 ЦПК України, і підстав для його скасування колегія суддів не знайшла.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 06 червня 2011 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: