АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-479/11
Головуючий по 1-й інстанції Педяш С.І.
Суддя-доповідач: Лобов О. А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді Лобова О.А.,
суддів Пікуля В.П., Акопян В.І.,
при секретарі Колодюк О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ КБ «Надра»на заочне рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 18 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ КБ «Надра»про стягнення процентних ставок за договорами банківського вкладу, інфляційних сум та моральної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь 3 172 грн. 72 коп. процентів за договорами банківського вкладу, 1 836 грн. інфляційних, 5 000 грн. моральної шкоди.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що у вересні –жовтні 2008 року позивачка уклала з відповідачем три договори банківського вкладу. У зв?язку з відмовою Банку повернути вклади з нарахованим процентами після закінчення строку дії договорів рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 02 липня 2009 року з Банку стягнуто на її користь заборговані за договорами кошти.
Однак рішення суду до цього часу не виконане.
Заочним рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 18 березня 2010 року позов задоволений частково: стягнуто з ВАТ КБ «Надра»на користь ОСОБА_2 1 463 грн. інфляційних за прострочення виконання грошового зобов?язання, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішене питання про судові витрати.
Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 30 квітня 2010 року відмовлено у задоволенні заяви ВАТ КБ «Надра»про скасування заочного рішення того ж суду від 18 березня 2010 року.
В апеляційній скарзі ВАТ КБ «Надра», посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд безпідставно задовольнив позов, пред?явлений до відділення Банку, яке не є юридичною особою.
Суд помилково застосував до правовідносин банківського вкладу норми ст.625 ЦК України.
Питання про судові витрати вирішене з порушенням вимог ст.88 ЦПК України.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 13 вересня, 23 вересня і 08 жовтня 2010 року ОСОБА_2 уклала з ВАТ КБ «Надра»три договори банківського вкладу строком на шість місяців кожний.
Після закінчення терміну дії договорів Банк відмовився повернути ОСОБА_2 суми вкладів з нарахованими процентами.
Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 02 липня 2010 року задоволений позов ОСОБА_2: стягнуто з Банку на її користь суми вкладів з нарахованими процентами станом на 18 червня 2010 року.
Зазначене рішення суду не виконане.
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що нарахування передбачених договором банківського вкладу процентів після закінчення терміну його дії законом не передбачено, нормами, що регулюють правовідносини банківського вкладу, відшкодування моральної шкоди за порушення зобов?язань також не передбачено.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на доказах, яким надано правильну юридичну оцінку.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем по справі є відділення Банку, яке не є юридичною особою, спростовуються матеріалами справи, оскільки ухвалою суду від 26 лютого 2010 року до участі у справі в якості відповідача залучене ВАТ КБ «Надра».
Окрім того, оскаржуваним рішенням кошти стягнуті саме з ВАТ КБ «Надра».
Твердження апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права є безпідставними.
Норми ст.625 ЦК України є загальними та, якщо не передбачено інше спеціальними нормами чи договором, застосовуються до усіх правовідносин, що виникають з грошових зобов?язань.
За своєю правовою природою норми параграфу 3 глави 71 ЦК України є такими, що регулюють правовідносини, які виникають з виконання грошових зобов?язань. Так як цими нормами не передбачена відповідальність за порушення грошового зобов?язання, то у разі прострочення Банком виконання зобов?язання з повернення суми вкладу з нарахованим процентами мають застосовуватися положення ст.625 ЦК України.
Питання про судові витрати вирішене судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.79, ст.84, ст.88 ЦПК України, оскільки наявні у справі документи підтверджують обґрунтованість цих витрат.
Апеляційна скарга не містить нових засобів доказування, її доводи не спростовують висновків суду, отже рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ВАТ КБ «Надра» відхилити.
Заочне рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 18 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.А. Лобов
Судді В.І. Акопян
В. П. Пікуль
Копія