АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1575/11
Головуючий по 1-й інстанції Ряднина В.М.
Суддя-доповідач: Лобов О. А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді Лобова О.А.,
суддів Пікуля В.П., Акопян В.І.
при секретарі Колодюк О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника за довіреністю ОСОБА_3, на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 22 березня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійними договору купівлі-продажу будинку, визнання права власності на будинок.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2011 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу від 08 травня 1997 року, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_4; визнати, що вказаний договір укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3; за позивачем визнати право власності на садибу АДРЕСА_1 Машівського району.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що оскаржуваний правочин є удаваним, оскільки у дійсності купівля-продаж відбулася між позивачем та ОСОБА_6, право власності на садибу було оформлене на відповідача виключно із засад зручності.
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 22 березня 2011 року у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю.
ОСОБА_2, представник за довіреністю ОСОБА_3, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд дав неправильну оцінку наданим сторонами доказам та вийшов за межі заявлених позовних вимог.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 08 травня 1997 року ОСОБА_5 від імені ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_4 купив одноповерховий житловий будинок АДРЕСА_1 Машівського району.
У подальшому згідно рішення виконкому Кошманівської сільської ради №165 від 24 листопада 2010 року спірній садибі присвоєний номер 10.
Згідно державного акту про право приватної власності на землю ІІІ-ПЛ № 055303 від 05 лютого 2000 року ОСОБА_4 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,43 га. для будівництва і обслуговування будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства у с.Кошманівка Машівського району.
ОСОБА_3 проживає без реєстрації у спірній садибі з травня 1997 року.
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
При цьому суд першої інстанції правомірно виходив з недоведеності обставин, на які посилався позивач як на підставу заявлених вимог.
Доводи апеляційної скарги про неправильну оцінку судом наданих позивачем доказів, зокрема показань свідків, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
За змістом наведеної норми закону визнати правочин недійсним з підстав його удаваності можливо лише за доведеності двох обставин у їх сукупності: обидві сторони свідомо умисно уклали певну угоду з метою приховати іншу угоду; офіційно оформлена угода є за своєю суттю (змістом і правовими наслідками) іншою ніж та, яку фактично вчинили сторони.
З матеріалів справи вбачається і не заперечується сторонами та обставина, що у травні 1997 року укладений саме договір купівлі-продажу будинку.
Позивач не довів належними доказами, що у дійсності між ОСОБА_5, довіреною особою продавця, і його сином ОСОБА_4 укладена інша угода.
Докази, на які посилається позивач, можуть свідчити лише про те, що він міг надати своєму синові кошти для придбання будинку, займатися за згодою сина як власника будинку його ремонтом та проживати у ньому.
Наведені обставини згідно закону не є підставою недійсності правочину з мотивів його удаваності.
Твердження апеляційної скарги про вихід судом за межі заявлених вимог суперечать матеріалам справи, оскільки суд у своєму рішенні будь-яких вимог про усунення перешкод у користуванні майном чи про відшкодування витрат на ремонт не вирішував.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду є законним, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника за довіреністю ОСОБА_3, відхилити.
Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 22 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.А. Лобов
Судді В.П. Пікуль
В.І. Акопян
Копія