АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-938/11
Головуючий по 1-й інстанції Самсонова О.А.
Суддя-доповідач: Лобов О. А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді Лобова О.А.,
суддів Акопян В.І., Петренка В.М.,
при секретарі Колодюк О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 і Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці №7 на рішення Київського районного суду м.Полтави від 24 січня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці №7 про зміну формулювання причини звільнення, стягнення вихідної допомоги, недоплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, просила з урахуванням уточнень ухвалити рішення, яким змінити формулювання причин її звільнення –вважати її звільненою з роботи за ч.3 ст.38 КЗпП України, стягнути з відповідача на її користь 6 854 грн. 64 коп. вихідної допомоги, 5 322 грн. 22 коп. заборгованості із заробітної плати, 20 000 грн. моральної шкоди, зобов?язати відповідача обчислити та виплатити їй середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 07 вересня 2010 року по день фактичного розрахунку, виходячи з розміру середнього заробітку 87 грн. 88 коп.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що всупереч поданим заявам відповідач звільнив позивачку з роботи за власним бажанням, тоді як протягом 2010 року відповідач у порушення положень трудового законодавства, галузевої угоди проводив нарахування і виплату заробітної плати не в повному обсязі.
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 24 січня 2011 року позов задоволений частково: змінене формулювання причини звільнення ОСОБА_2 з ч.1 на ч.3 ст.38 КЗпП України, зобов?язано ГЖЕД №7 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку, а також нарахувати і виплатити заробітну плату за період з 01 червня 2010 року по 06 вересня 2010 року у повному розмірі за прибирання 2,15 дільниці згідно штатного розпису без обмеження в частині прибирання «червоних ліній»з врахуванням заробітної плати за період відпустки, стягнуто з ГЖЕД №7 на користь ОСОБА_2 500 грн. моральної шкоди. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено, вирішене питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції у частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити у цій частині нове, яким задовольнити її позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що висновки суду про оплату праці позивачки виключно згідно штатного розпису та за наявності у підприємства фінансової можливості суперечать приписам закону про державні гарантії оплати праці.
Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд залишив поза увагою положення ч.2 ст.117 КЗпП України.
Судом також неправильно витлумачені положення Галузевої угоди щодо введення коефіцієнтів оплати праці, а висновки щодо розміру моральної шкоди суперечать наявним у справі доказам.
Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця №7 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що висновки суду про допущені відповідачем порушення вимог чинного законодавства щодо оплати праці позивачки не відповідають встановленим обставинам та суперечать положенням закону.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційні скарги слід відхилити з наступних підстав:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу ГЖЕД №7 від 14 листопада 1995 року №30 ОСОБА_2 прийнята на роботу двірником.
Наказом №27-к від 06 вересня 2010 року ОСОБА_2 звільнена з роботи за ст.38 КЗпП України (за власним бажанням).
До дати звільнення ОСОБА_2 зверталася до керівника підприємства із заявами про її звільнення за ч.3 ст.38 КЗпП України (у зв?язку з порушенням власником чи уповноваженим органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору).
З 16 березня 2009 року у ГЖЕД №7 діяв затверджений штатний розклад, згідно якого місячний оклад двірника складав 726 грн., часова тарифна ставка – 4 грн. 35 коп.
З 01 серпня 2010 року затверджений новий штатний розклад, згідно якого місячний оклад двірника складає 1 086 грн. 77 коп., тарифна часова ставка –6 грн. 38 коп.
Заробітна плата у період з 01 січня по 06 вересня 2010 року нараховувалася та виплачувалася ОСОБА_2 згідно вказаних штатних розкладів.
У ГЖЕД №7 діє колективний договір на 2009 –2014 роки (реєстровий номер 194), пунктом 5.5 якого встановлені підстави та порядок зміни розмірів оплати праці.
Порядок та умови оплати праці, у тому числі і зміни рівня оплати праці, врегульовані Галузевою угодою, укладеною між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2007 –2009 роки (реєстровий номер 51), яка продовжує діяти.
Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції на підставі належним чином досліджених доказів, яким дав правильну юридичну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
При цьому суд першої інстанції правомірно визнав доведеним факт порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, умов колективного договору і галузевої угоди.
Доводи апеляційної скарги ГЖЕД №7 щодо відсутності фінансування витрат на прибирання «червоних ліній»є безпідставним, оскільки відповідач не довів належними і допустимими доказами обов?язок органу місцевого самоврядування фінансувати цю категорію витрат.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_2, то вони повторюють доводи її позову, яким суд першої інстанції дав правильну оцінку і зробив висновки, які ґрунтуються на встановлених обставинах і відповідають вимогам закону.
Апеляційні скарги не містять нових засобів доказування, їхні доводи не спростовують висновків суду, отже відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 і Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці №7 відхилити.
Рішення Київського районного суду м.Полтави від 24 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.А. Лобов
Судді В.І. Акопян
В.М. Петренко
Копія