АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1000/11
Головуючий по 1-й інстанції Куліш Ю.В.
Суддя-доповідач: Лобов О. А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді Лобова О.А.,
суддів Петренка В.М., Пікуля В.П.
при секретарі Зеленській О.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м.Полтави від 20 січня 2011 року у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2009 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго»(надалі –ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») звернулося до суду із вказаним позовом, просило ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів 853 грн. 10 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, мотивуючи вимоги невиконанням відповідачами обов?язку з оплати наданих послуг.
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 20 січня 2011 року позов ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»задоволений: стягнуто з відповідачів солідарно на його користь 853 грн. 10 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, вирішене питання про судові витрати.
В апеляційні скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд не застосував закон, який мав бути застосований для вирішення спору.
Окрім того, судом не взята до уваги відсутність договору між сторонами про надання послуг та відсутність згоди відповідачки на отримання таких послуг.
У запереченнях ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить рішення місцевого суду залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1. Як член сім?ї у вказаній квартирі зареєстрована і проживає його дочка ОСОБА_3
Квартира, у якій проживають відповідачі є неприватизованою і належить до державного житлового фонду.
Договір про надання послуг між сторонами не укладався, проте позивач по справі надає послуги з теплопостачання квартири.
Відповідачі не виконують обов’язок зі сплати вартості отриманих послуг, в зв’язку з чим за період з 01 лютого 2009 року по 01 листопада 2009 року утворилася заборгованість у сумі 853 грн. 10 коп.
Суд першої інстанції, дослідивши фактичні обставини справи, перевіривши доводи позивача, дав їм належну правову оцінку і дійшов правильного висновку про задоволення позову.
При цьому суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що між сторонами фактично виникли правовідносини з надання послуг теплопостачання, проте відповідачі не виконують обов?язку зі сплати вартості отриманих послуг.
Відповідачі обґрунтованих доводів щодо правильності нарахування суми боргу суду не надали.
Правовідносини у сфері надання населенню житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з теплопостачання, регулюються спеціальними нормативними актами, а саме ст.162 ЖК України, ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”, ЗУ «Про теплопостачання», постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 року.
Відповідно до вказаних нормативних актів надання споживачеві житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі договору.
Разом з тим, згідно п.4 ч.2 ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є юридичні факти.
Судом встановлено, що відповідачі як наймачі квартири фактично споживали надані послуги з теплопостачання.
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини, в межах яких у ОСОБА_3 виник обов’язок щодо оплати вартості спожитих послуг.
Є безпідставними посилання апеляційної скарги на порушення ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»вимог закону щодо укладення договору про теплопостачання з відповідачами.
Так, зі змісту наданих відповідачами листів (а.с.50-53) слідує, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»надавало ОСОБА_3 проект договору про теплопостачання, який за змістом не відрізнявся від Типового договору. Порядок укладення договору, вирішення переддоговірних спорів встановлений Главою 53 ЦК України.
Відповідно до ст.649 ЦК України розбіжності, які виникають між сторонами при укладенні договору, вирішуються судом.
Таким чином, ОСОБА_3 в разі незгоди із запропонованим проектом договору про теплопостачання мали право звернутися до суду з відповідним позовом, але цим правом не скористалася.
Твердження апеляційної скарги про відсутність у відповідачів обов’язку зі сплати послуг з теплопостачання в зв’язку з їх непроживанням у належній їм квартирі є безпідставними, оскільки відповідно до п.21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 року, плата за надані послуги з централізованого опалення, за відсутності засобів обліку теплової енергії, справляється згідно з установленими нормативами, виходячи з розрахунку за 1м.кв. (м.куб.) площі квартири, а не кількості осіб, які в ній проживають.
Виходячи з принципів, встановлених ст.6,ст.627 ЦК України, ст.19 ЗУ «Про теплопостачання»споживачі теплової енергії вправі змінювати теплопостачальну організацію, відмовитися від послуг певного постачальника послуг, але за наявності технічної можливості, зважаючи на специфіку діяльності у сфері теплопостачання.
Порядок відключення окремих квартир в багатоквартирних будинках від мережі центрального опалення визначений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22 листопада 2005 року.
Відповідно до вказаного нормативного акту надання послуг з теплопостачання припиняється з моменту складання акту про відключення квартири і його затвердження відповідною комісією.
Заперечуючи проти заявленого позову, відповідачі належних доказів про вжиття ними заходів, передбачених Порядком, суду не надали.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Київського районного суду м.Полтави від 20 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.А. Лобов
Судді В.П. Пікуль
В.М. Петренко
Копія