Судове рішення #20210319

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  22ц-2252/11           

                                                                         Головуючий по 1-й інстанції Сорока К.М.                                                        

Суддя-доповідач:  Лобов О. А.          

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    

04 липня 2011 року                                                                                           м.Полтава

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Лобова О.А.,

суддів Пікуля В.П., Акопян В.І.

при секретарі  Колодюк О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Лтава» на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 15 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Лтава», Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА про стягнення коштів на придбання автомобіля.

          Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

          У січні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким стягнути з ВАТ «Лтава»на рахунок Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА 72 000 грн. для придбання автомобіля «Славута»ЗАЗ 110377-40 з ручним управлінням, зобов?язати Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА придбати та передати позивачу вказаний автомобіль.

Заявлені вимоги мотивовані відсутністю коштів у Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА для придбання позивачу автомобіля з ручним керуванням.

          Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 15 березня 2011 року позов задоволений частково: стягнуто з ВАТ «Лтава»на користь позивача 39 702 грн. вартості автомобіля «Славута»моделі 110378-40 (для керування з ураженням однієї ноги), вирішене питання про судові витрати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.   

          В апеляційній скарзі ВАТ «Лтава»посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що висновки суду суперечать положенням нормативних актів, якими врегульований порядок забезпечення інвалідів автомобілями з ручним керуванням.  

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення або скасувати рішення і ухвалити нове по суті позовних вимог в разі неправильного застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28 червня 1978 року з вини ОСОБА_3 –водія Полтавського електромеханічного заводу (ВАТ «Лтава»), ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

У подальшому ОСОБА_2 визнаний інвалідом третьої групи безстроково, висновком МСЕК йому встановлені медичні показання для забезпечення автомобілем з ручним керуванням.

Згідно рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 28 жовтня 1999 року ОСОБА_2 забезпечено автомобілем з ручним керуванням за рахунок коштів ВАТ «Лтава».

У зв?язку із закінченням строку експлуатації раніше виділеного автомобіля з 18 грудня 2009 року ОСОБА_2 взятий на облік у Головному управлінні праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА для забезпечення автомобілем з ручним керуванням на пільгових умовах з оплатою 30% його вартості. Перебуває у черзі під №1792.    

          Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у державі припинений випуск автомобілів, якими забезпечуються інваліди, ВАТ «Лтава»як власник джерела підвищеної небезпеки повинен нести відповідальність за заподіяну шкоду.

          З таким висновком колегія суддів погодитися не може, оскільки він зроблений з порушенням вимог процесуального закону та суперечить положенням нормативних актів, якими врегульовані правовідносини з відшкодування шкоди, заподіяної здоров?ю.

          Постановою КМУ №999 від 19 липня 2006 року затверджений Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, згідно абзацу третього пункту другого якого фінансування витрат, пов?язаних з отриманням автомобілів та підготовкою їх до експлуатації, здійснюється для інших інвалідів (до категорії яких відноситься ОСОБА_2) за рахунок коштів, передбачених для цієї мети у державному бюджеті.

          Інших джерел фінансування витрат, пов?язаних з придбанням автомобілів для інвалідів цієї категорії, а також іншого порядку придбання автомобілів зазначеним спеціальним нормативним актом не передбачено.

          Відповідно до ст.455 ЦК України в редакції 1963 року, з якою кореспондується ч.1 ст.1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я фізичній особі, зобов?язана відшкодувати потерпілому також інші витрати, пов?язані з ушкодженням здоров?я, до яких відносяться у тому числі і витрати на придбання спеціальних засобів пересування –автомобілів.

          Положення наведених норм закону слід розуміти таким чином, що потерпілий має право на відшкодування лише фактично понесених додаткових витрат, пов?язаних з ушкодженням здоров?я, якщо їх необхідність підтверджена у встановленому порядку. Зазначене правило не стосується періодичних регулярних додаткових витрат на майбутнє.

          З огляду на викладене та враховуючи те, що ОСОБА_2 не витрачав кошти на придбання автомобіля з ручним керуванням, відсутні правові підстави для задоволення позову.

          Таким чином, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким у задоволенні позову відмовити.    

          Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.2 ч.1 ст.309, п.1 ч.1 ст.312, ст.316, ст.319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

          Апеляційну скаргу ВАТ «Лтава»задовольнити.      

          Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 15 березня 2011 року у частині стягнення з ВАТ «Лтава» на користь ОСОБА_2 39 702 грн. вартості автомобіля «Славута»моделі 110378-40 (для керування з ураженням однієї ноги) скасувати, ухваливши у цій частині нове рішення.

ОСОБА_2 відмовити у задоволенні вимог про стягнення з ВАТ «Лтава»грошових коштів для придбання автомобіля з ручним керуванням за безпідставністю.

В іншій частині рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 15 березня 2010 року залишити без змін.

          Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня його проголошення і може бут оскаржене протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

        

          Головуючий                                              О.А. Лобов

  

        

          Судді                                                                   В.І. Акопян  

                                                                             В.П. Пікуль

                                                                                                                        

          Копія



























Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація