АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  22ц-2050/11           

                                                                         Головуючий по 1-й інстанції Дем"янченко С.М.                                                        

Суддя-доповідач:  Лобов О. А.          

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 червня 2011 року                                                                                           м.Полтава

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Лобова О.А.,

суддів Акопян В.І., Пікуля В.П.

при секретарі Колодюк О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27 квітня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду загальнообов?язкового державного страхування на випадок безробіття в особі Великобагачанського районного центру зайнятості про встановлення факту припинення підприємницької діяльності.

          Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,          

В С Т А Н О В И Л А:

          У серпні 2010 року Фонд загальнообов?язкового державного страхування на випадок безробіття в особі Великобагачанського районного центру зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки безпідставно отриману допомогу по безробіттю у сумі 8 491 грн. 12 коп., мотивуючи заявлені вимоги тим, що відповідачка при реєстрації її особою, яка шукає роботу, приховала факт зайняття підприємницькою діяльністю.

ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, згідно якого просила встановити юридичний факт, що станом на 20 січня 2009 року вона фактично не займалася підприємницькою діяльністю.

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 20 вересня 2010 року обидва позови об?єднані в одне провадження.

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 04 березня 2011 року провадження за позовом Фонду загальнообов?язкового державного страхування на випадок безробіття в особі Великобагачанського районного центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_2 безпідставно отриманої допомоги по безробіттю закрите на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

          Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27 квітня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

          В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд безпідставно проігнорував надані докази і фактично змінив предмет спору.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь у розгляді справи, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав:

          Відповідно до п.1ч.1ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що з 28 червня 1995 року ОСОБА_2 була зареєстрована як фізична особа –підприємець. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2 здійснена у встановленму порядку 27 березня 2009 року.

27 січня 2009 року ОСОБА_2 за її заявою наданий статус безробітної.   

          Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив, дав правильну юридичну оцінку встановленим обставинам і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

          Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

          З матеріалів справи вбачається, що метою звернення ОСОБА_2 з позовом є по суті заперечення позовних вимог Фонду загальнообов?язкового державного страхування на випадок безробіття в особі Великобагачанського районного центру зайнятості стягнення з ОСОБА_2 безпідставно отриманої допомоги по безробіттю.

Довідкою Великобагачанського відділення Миргородської ОДПІ № 16/17-043/НОМЕР_1 від 10 лютого 2009 року про результати проведення позапланової документальної перевірки суб?єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 підтверджується, що у період з 01 січня 2006 року по 13 січня 2009 року позивачка фактично не здійснювала  підприємницьку діяльність (а.с.159-162).

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про зайнятість населення»під зайнятістю розуміється  діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб. Приписами ст.2 вказаного Закону визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.  Згідно ч.3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.  

Аналіз наведених норм закону дає підстави обгрунтовано стверджувати, що особа, яка зареєстрована як підприємець, не має права на отримання статусу безробітного незалежного від того чи займається вона фактично підприємницькою діяльністю чи ні.

Отже, для визначення правомірності набуття статусу безробітного і отримання допомоги по безробіттю правове значення має лише факт наявності у особи статусу підприємця на час звернення із заявою до центру зайнятості.

Доведеність фактичного нездійснення підприємницької діяльності у цьому випадку не породжує юридичних наслідків.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2  відхилити.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27 квітня 2011 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

          Головуючий                                                      О.А. Лобов

          Судді                                                                  В.І. Акопян

                                                                                     В.П. Пікуль   

          Копія