ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Справа № 11-639/2006 р. Головуючий у І інстанції Ковалюх В.М.
Категорія ст. 140 ч. 2 КК Доповідач Білобров В.Д.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого Білоброва В.Д.
суддів Акуленко CO., Широян Т.А.
При секретарі Терешко В. В.
з участю прокурора Скрипка Б.М.
засудженої ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1, засудженої ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_3 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 6 липня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, уродженка Російської Федерації, жителька м. Бахмач, громадянка України, освіта вища, неповнолітніх дітей не має, працюючої ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судима, засуджена: за ст. 140 ч. 2 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з лікарською акушерсько-гінекологічною діяльністю строком на 2 роки.
Вироком суду ОСОБА_1 визнана винною і засуджений за те, що працюючи лікарем акушером - гінекологом Бахмацької центральної районної лікарні, під час пологів громадянки ОСОБА_3, що проходили 29.08.2005 року в приміщенні акушерсько-гінекологічного відділення Бахмацької центральної районної лікарні, в порушення наказів Міністерства охорони здоров'я України № 582 від 15.12.2003 року та № 620 від 29.12.2003 року необгрунтовано провела амніотомію та родопідсилення у ОСОБА_3., внаслідок чого у новонародженої ОСОБА_4 виник тотальний парез правої руки зі стійким ураженням функції кінцівки, що потягло надання останній статусу дитини-інваліда.
В апеляції засуджена ОСОБА_1 не погоджуючись з вироком суду, вказує, що винною себе не визнає і просить вирок Бахмацького районного суду від 6 липня 2006 року скасувати, а справу провадженням закрити.
Адвокат ОСОБА_2., який представляє інтерес засудженої ОСОБА_1 вважає, що висновки суду про її винність зроблені на підставі доказів, які отримані з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства та не врахував думку потерпілої про невинність ОСОБА_1.
Потерпіла ОСОБА_3 в апеляції зазначає, що ОСОБА_1 діяла правильно, а родова травма виникла не з її вини та претензій до неї не має.
Помічник прокурора Бахмацького району відкликав свою апеляцію.
Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_1, яка просила вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити, міркування прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засудженої ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2. в інтересах засудженої ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3. підлягають частковому задоволенню. Вирок суду слід скасувати, а кримінальну справу необхідно направити для проведення додаткового розслідування по слідуючи обставинах.
Відповідно до вимог ст. 64 КІЖ України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді справи в суді підлягають доказуванню : подія злочину, винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини.
Ці вимоги закону ні органами слідства, ні судом в повній мірі виконані не були, внаслідок чого не можна прийти до однозначного висновку про обгрунтованість засудження ОСОБА_1
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у тому, що вона в порушення наказів Міністерства охорони здоров'я № 582 від 15.12.2003 р. та № 620 від 29.12.2003 р. необгрунтовано провела амніотомію та родопідсилення у ОСОБА_3.
Втім в судовому засіданні засудженою був наданий наказ МОЗ України № 676 від 31.12.2004 p., який передбачає, що при уповільненій латентній фазі пологів більше 8 годин проводиться родопідсилення, що і робила ОСОБА_1, тобто дії ОСОБА_1 визнаються виправданими.
З яких причин у обґрунтування обвинувачення були покладені саме накази Міністерства охорони здоров'я № 582 від 15.12.2003 р. та № 620 від 29.12.2003 р органами досудового слідства не наведено.
В обґрунтування обвинувачення ОСОБА_1 також покладено висновок комісійної експертизи , у якій приймали участь експерти ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Даним висновком встановлено, що під час пологів необхідно було обрати вичікувальну тактику ведення пологів.
Засуджена ОСОБА_1 в судовому засіданні винною себе не визнала та пояснила, що пологи у ОСОБА_3. вона прийняла правильно. Пологова травма, якої зазнала новонароджена дитина, могла виникнути і при пологах, проведених без стимуляції. При вичікувальній тактиці пологів наслідки могли бути гірші. У своїй роботі вона керувалася вимогами наказу МОЗ України № 676 від 31.12.2004 року.
В засіданні апеляційного суду за клопотанням засудженої ОСОБА_1 було долучено до матеріалів справи інший висновок цих же експертів, з якого вбачається, що при пологах ОСОБА_3., лікар ОСОБА_1, повинна була керуватися наказом МОЗ № 676 від 31.12.2004 p., що вона і зробила. Проте діагноз в історії пологів не до оформлений (слабкість пологів та плоский плідний міхур - внесені). Тобто за висновками експертиів фактично було допущено порушення порядку складання та ведення медичної документації, і що ні в якому випадку не стосується інкримінованого ОСОБА_1 злочину.
Таким чином в матеріалах справи є два суперечливих висновки одних і тих же експертів, щодо правомірності дій ОСОБА_1, кожний з яких стосується різного напрямку дій ОСОБА_1
Потерпіла ОСОБА_3 показує, що 26.08.2005 року її оглянула лікар ОСОБА_1, яка порадила їй бути вдома, поки не з'являться перед пологові схватки. 28.08.2005 року у неї почав боліти живіт і вона поїхала в лікарню. Оскільки це був вихідний день, то лікаря у акушерському відділенні не було. Зранку 29.08.2005 року її оглянула лікар ОСОБА_1 і почала стимулювати пологовий процес. При народженні дитини лікар допомагала вилучати дитину. Вважає, що лікар ОСОБА_1 діяла правильно, а родова травма виникла не з її вини.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи від 27.01.06 року (а.с. 138-142) пологи у громадянки ОСОБА_3 були термінові, швидкі в передньому виді потиличного перед лежання, ускладнились затримкою при виведенні плечиків дитини та розривом промежини 1 ступеню. В пологах проводилася анмніотомія з наступним підсиленням. Лікар проводив виведення плечиків плоду. Під час пологів дитина отримала краніо-спинальну пологову травму із судомним синдромом та парезом Дюшена-Ерба справа, що пов'язано з відсутністю вичікувальної тактики ведення пологів. Під час пологів необхідно було обрати вичікувальну тактику, що дало б змогу уникнути травмування дитини. Пологова травма знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з подальшим визнанням дитини інвалідом.
Відповідно до медичного висновку від 7.11.2005 року (а.с. 18) ОСОБА_4 надано статус дитини-інваліда до 7.11.2010 року.
З її показань в судовому засіданні вбачається, що стан здоровя дитини значно поліпшився, а своє звернення до правоохоронних органів мотивує тим, що була занепокоєна наслідками неправильного прийняття пологів.
При таких суперечностях не можна погодитись із органами досудового слідства в тому, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді лікаря акушера -гінеколога неналежно виконала свої професійні обов'язки внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення.
Наведені суперечності не можуть бути усунуті у судовому засіданні оскільки потребують виконання дій , які мають проводити органи досудового слідства в звязку з їх великим об'ємом та специфікою проведення.
Таким чином колегія вважає, що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 підлягає поверненню прокурору для провадження досудового слідства в зв'язку із неповнотою досудового слідства, яка відповідно до вимог ст. 281 КПК України не може бути усунута в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 377, 281 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженої ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2., потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 6 липня 2006 року, щодо засудження ОСОБА_1 скасувати, а справу направити прокурору Чернігівської області для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід обрати підписку про невиїзд.