Справа №22-957                       Головуючий у 1 інст.Ковальов І.М.

Доповідач - Собіна І.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді  Малько О.С.

Суддів Оніпко О.В.,   Собіни І.М.

При секретарі судового засідання Сеньків Т.Б.

З участю позивачки та представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою представника закритого акціонерного товариства "Рівнетурист" на рішення Рівненського міського суду від 23 травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Рівнетурист" про стягнення розрахункових платежів, вихідної допомоги при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

Рішенням Рівненського міського суду від 23 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Рівненського обласного закритого акціонерного товариства (далі ЗАТ) по туризму та екскурсіях "Рівнетурист" про стягнення розрахункових платежів, вихідної допомоги при звільненні та відшкодуваннбя моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Рівненського обласного ЗАТ про туризму та екскурсіях "Рівнетурист" на користь ОСОБА_1 7132 гривні 86 коп. розрахункових платежів та вихідної допомоги при звільненні та 500 гривень морального відшкодування.

У поданій апеляційній скарзі представник ЗАТ "Рівнетурист" вказує на неповне з'ясування обставин, що мають значення для

справи,   а  також   на  недоведеність   обставин,   які   суд   вважав встановленими.

Позивачка не надала суду жодних доказів, які обґрунтовували б заборгованість перед нею АТП "Турист" на момент її звільнення.

Довідки приватного підприємства "Автотур" про заборгованість цього підприємства перед позивачкою безпідставно взяті судом до уваги, оскільки ЗАТ "Рівнетурист" не відповідає по боргах цього підприємства.

Позивачем не надано, а судом не витребувано доказів на підтвердження того, що ЗАТ "Рівнетурист" є правонаступником АТП "Турист".

Суд в своєму рішенні не навів мотивів з яких він виходив визнаючи встановленою та доведеною суму заборгованості по заробітній платі.

Просив оскаржуване рішення скасувати і ухвалити в справі нове рішення про відмову в позові.

В судовому засіданні представник ЗАТ свою апеляційну скаргу підтримав і дав пояснення в межах її доводів.

Позивачка апеляційної скарги не визнала.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до  ч.   1   ст.   115  КЗпП України заробітна плата виплачується   працівникам  регулярно   в   робочі   дні  у   строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць   через   проміжок   часу,   що   не   перевищує   шістнадцяти календарних днів.

Матеріалами справи доведено, що підприємство АТП "Турист" ( в подальшому філія автобази "Турист") ЗАТ "Рівнетурист" на якому працювала з 1982 року позивачка грубо порушував строки виплати працівникам заробітної плати та не виплачував компенсації за затримку у виплаті заробітної плати.

4 грудня 2000 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи по п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Під час звільнення, розрахункові кошти позивачці виплачені не були, не виплачені вони і до цього часу.

Рішенням правління ЗАТ "Рівнетурист" від 6 червня 2005 року відповідно до рішення загальних зборів РО ЗАТ по туризму та екскурсіям "Рівнетурист" ліквідовано філію автобази "Турист", створено ліквідаційну комісію для оцінки наявного майна, проведення розрахунків та складення ліквідаційного балансу (а.с.51).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції навів у своєму рішенні відповідні мотиви з якими погоджується і апеляційна інстанція.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ЗАТ "Рівнетурист" відхилити, а рішення Рівненського міського суду від 23 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити ухвалу апеляційної інстанції і рішення місцевого суду до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання законної сили цією ухвалою, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.