Справа № 22- 695 - 2006 p.                       Головуючий у 1-й інст. - Чорноус Л.І.

Доповідач - Оніпко О.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

27 вересня 2006 р.                                                                              м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді - Малько О.С. Суддів - Оніпко О.В., Собіни І.М. При секретарі - Сеньків Т.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Гощанської райдержадміністрації на рішення Гощанського районного суду від 3 квітня 2006 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до Гощанської районної державної адміністрації, ОСОБА_2, відділення Державного казначейства України в Гощанському районі про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів .-

встановила:

Рішенням Гощанського районного суду від 3 квітня 2006 р. частково задоволено позов ОСОБА_1 : стягнуто на його користь з Гощанської райдержадміністрації 1500 грн. моральної шкоди.

На вказане рішення Гощанська РДА подала апеляційну скаргу, в якій вказує що, висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Законні права позивача не були порушені, так як підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності були. Зокрема, такою підставою був акт ревізії КРВ, яким було виявлено допущені фінансові порушення, що призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів на суму 18, 6 тис. грн., за що позивач, як керівник відділу культури був підданий адміністративному штрафу. Вказану обставину суд залишив поза увагою. Акт ОСОБА_1 не оскаржував, штраф сплатив. Розпорядження голови РДА НОМЕР_1 про оголошення догани було скасовано розпорядженням НОМЕР_2, оскільки в ньому не було зазначено у чому конкретно ці правопорушення виразились. Посилання позивача на погіршення стану його здоров"я є надуманими, окрім того при розгляді справи встановлено, що він хворіє спадковою гіпертонічною хворобою протягом останніх чотирьох років. Суд 1-ї інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки навів у рішенні висновки стосовно обставин, на які позивач взагалі не посилався і які ґрунтуються на припущеннях і не мають будь-якого відношення до даної справи. Оскільки ОСОБА_1 не доведена під ставність його позовних вимог, просили рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення в справі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач працює начальником відділу культури і туризму Гощанської райдержадміністрації.

Розпорядженням голови РДА НОМЕР_1 йому було оголошено догану на підставі акту ревізії, проведеної з метою перевірки фінансово-господарської діяльності контрольно-ревізійним відділом в Гощанському районі в період з 1.01.2002 р. по 1.01.2005 р.

Розпорядженням голови РДА НОМЕР_2 вказане розпорядження було відмінено, як таке, що суперечить чинному законодавству, у зв"язку з порушеннями вимог закону, допущених під час підготовки проекту розпорядження, а саме, у ньому не було зазначено, які конкретно порушення були допущені ОСОБА_1, що стверджується також і поясненнями представника РДА, даними в судовому засіданні.

З пояснень позивача ( а.с. 151 ) вбачається, що порушення, зазначені в акті ревізії КРУ, він визнав, вказаний акт у зв"язку з цим, не оскаржував, накладений на нього штраф сплатив. Розпорядження від 14.04.2005 р. про притягнення його до дисциплінарної відповідальності на підставі висновків ревізії ним також не оскаржувалось. З даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 15.06.2006 p., тобто, після скасування вказаного розпорядження відповідачем.

Таким чином, на час звернення до суду трудові права позивача були відновлені самим роботодавцем, а тому відсутні і підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди у відповідності з вимогами ст. 237-1 КзПП України.

Доказів щодо порушення відповідачем передбачених законом трудових прав позивача , що стало наслідком завдання йому моральної шкоди, останнім суду не надано, навпаки, його доводи спростовуються вищенаведеним.

На підставі наведеного та вимог п. 2, 3 ст. 309 ЦПК України, рішення суду 1-ї інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в справі про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 207, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Гощанської райдержадміністрації - задовольнити.

Рішення Гощанського районного суду від 3 квітня 2006 р. - скасувати.

В позові ОСОБА_1 до Гощанської райдержадміністрації, ОСОБА_2, відділення державного казначейства України в Гощанському районі про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.