Справа № 282/566/25

Провадження № 2/282/275/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 травня 2025 року                                                        селище Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Вальчук В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ліпаткіна Елла Володимирівна до Любарської селищної ради, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гуляєва Наталія Василівна про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

До Любарського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ліпаткіна Е.В. до Любарської селищної ради, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гуляєва Н.В. про визнання права власності на спадкове майно.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності в порядку спадкування на ? (можливо мається на увазі ?) частину земельної ділянки розміром 2,2796 га (кадастровий номер 1823182100:01:000:0247) та право власності у порядку спадкування на ?  (можливо мається на увазі 1/2 чи 1/4) частину земельної ділянки розміром 1,1304 га (кадастровий номер 1823182100:01:000:0131), які знаходяться за адресою Житомирська область, Житомирський (колишній Любарський) район Веселківська сільська сільска рада (зараз Любарська селищна рада Житомирської області), цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як за спадкоємцем за законом першої черги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 06.05.2025 року, справа №282/566/25 передана на розгляд судді Вальчуку В.В.

Вивчивши дану позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, оскільки така не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява серед іншого повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача по справі.

У відповідності до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці та обґрунтування розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються.

На виконання приведених норм позивачем  (її представником) у позовній заяві вказано ціну позову у сумі  19675 гривень 77 копійок,  виходячи із оцінки нерухомого майна зазначених у витягах №НВ-99339545552025 та №НВ-9933945102025 із технічної документації з норомативної грошової оцінки земельних ділянок.

Разом з тим, за вимогами пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна, тоді як відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пунктах 11, 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, і саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.

Відповідно до пункту а" пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Суд також зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно з ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

В якості доказу вартості майна суду може бути подано звіт про оцінку саме ринкової вартості майна. Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оцінку земель", грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Згідно зі ст.18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій». Відповідно до ст.19 Закону України «Про оцінку земель», експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів та норм і правил.

Як визначено ст.20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Таким чином, позивачем на виконання приведених вище положень має бути приведена ціна позову, що має бути розрахована виходячи з ринкової вартості майна, з врахуванням приведених вище положень. Отже, позивачу (її представнику) необхідно уточнити ціну позову, та вказати відповідний її розрахунок, пояснивши визначений у позовній заяві розмір виходячи з звіту про оцінку саме ринкової вартості земельних ділянок, оскільки саме із ціни позову здійснюється підрахунок судового збору, який має бути сплачено позивачем за звернення до суду.

Згідно пунктів 4, 5 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог, якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В позові представник позивача також зазначає, що у правовстановлюючому документі в свідоцтві про право на спадщину за законом зазначено прізвище спадкоємця з помилкою « ОСОБА_2 », замість правильного « ОСОБА_3 », що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину за законом позивачці, оскільки в правовстановлюючому документі спадкодавця допущено помилку.

Однак, яким чином визнання права власності може усунути розбіжності в прізвищі спадкодавця із позову крім зазначення про не можливість отримати свідоцтва про право власності не вказано та не зрозуміло, оскільки в даному випадку на думку суду слід було б встановити юридичний факт, а в подальшому визнавати право власності. Суд також зазначає, що не вірно обраний спосіб захисту своїх прав та предмету спору є підставою при розгляді справи по суті для відмови у задоволенні позовних вимог, про що ставить позивачку до відома.

Також, слід звернути увагу, що як по тексту позовної заяви в описовій так і в прохальній частині представник позивача просить визнати право на ? частин земельних ділянок, без вказівки в яких саме частинах просить визнати таке право.

Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про прийняття позовної заяви та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Також, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні. 

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, вважаю за необхідне надати позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, 

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ліпаткіна Елла Володимирівна до Любарської селищної ради, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гуляєва Наталія Василівна про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків позовної заяви зазначених в описовій частині цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву вважати не поданою та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: В. В. Вальчук