ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

06 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30947/24

 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

 головуючого - судді  Семененка Я.В. (доповідач),

 суддів:  Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,     

 за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року (суддя Боженко Н.В.) в адміністративній справі №160/30947/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України, третя особа: Державне підприємство «Інфоресурс» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо невнесення змін до системи ЄДЕБО щодо ОСОБА_1 в частині послідовності навчання;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до ЄДЕБО, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 у колонці "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" відображалося значення "Так, не порушує".

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на протиправність дій відповідача, які призвели до видачі позивачу довідки неналежного змісту. Зазначав, що його попередній період навчання не є здобуттям освіти за тим самим рівнем освіти, що здобувається позивачем зараз, адже під час минулого навчання позивача було відраховано, тобто - він не здобув рівень освіти, за яким навчався, а тому наразі здобуває такий рівень освіти вперше, в зв`язку з чим має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”;

зобов`язано Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відомостей про відсутність порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2

статті 10 Закону України “Про освіту”.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що для визначення дотримання чи недотримання такої вимог, як послідовність набуття освіти, слід виходити із завершеності навчання та здобуття в зв`язку з цим рівня освіти, а не саме лише перебування певний час у статусі здобувача освіти без отримання диплому через відрахування.

З цих підстав суд дійшов висновку про те, що у спірному випадку попереднє навчання позивача, з якого його було відраховано, не впливає на визначення дотримання чи недотримання такої вимог, як послідовність набуття освіти, оскільки при попередньому навчанні позивач не здобув рівня освіти, так як не завершив навчання.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не правильно тлумачиться поняття «здобуття освіти». За позицією відповідача повторний вступ особи на навчання для здобуття освіти того самого ступеня (рівня), після попереднього відрахування з навчального закладу, свідчить про порушення послідовності здобуття освіти, визначеного ч.2 ст.10 Закону України «Про світу». Відповідач зазначає, що особа має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої освіти (поновитися на навчання), а не повторно вступити для здобуття того самого ступеня вищої освіти. Таку позицію обгрунтовує тим, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня вищої освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні вищої освіти, що свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Також, відповідач вважає, що судом першої інстанції неправильно визначено особу, на яку слід покласти обов`язок щодо внесення відповідних змін до ЄДЕБО. З цього приводу зазначає, що на Міністерство освіти і науки України покладено функції організаційні та контролюючим функції ведення цієї електронної бази, а не технічні функції, які необхідні для внесення відповідних змін до бази.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що згідно довідки «Історія навчання здобувача освіти» ОСОБА_1 , зокрема, навчався в Приватному вищому навчальному закладі «Галицька Академія» з 01.09.2012 для здобуття освітнього кваліфікаційного рівня спеціаліста за спеціальністю 7.14010301 «Туризмознавство» і був відрахований з цього закладу освіти 03.07.2013 (а.с.63).

Відповідно до довідки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця від 22.08.2024 року №37-К-М1 позивач є студентом 1 курсу медичного факультету №1, денна форма навчання, початок навчання 01.09.2024 року (а.с.19).

Згідно довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО навчання поточне позивача в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця здійснюється за рівнем освіти "Магістр". В цій же довідці вказано, що позивач порушує послідовність здобуття освіти (а.с.14).

01 листопада 2024 року представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо належного відображення відомостей в довідці ЄДЕБО.

За змістом листа відповідача від 12.11.2024 року №3/8745-24 у внесенні змін щодо позивача в ЄДЕБО відповідач відмовив.

Вважаючи протиправним відображення у Довідці відомостей про порушення послідовності здобуття освіти згідно ч. 2 ст. 10 Закону України “Про освіту”, позивач звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що фактично спірні відносини, які є предметом розгляду у цій справі, виникли з приводу реалізації позивачем права, передбаченого для здобувачів освіти, щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно абз. 1 п. 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.

Пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, зокрема: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Отже, у період проведення загальної мобілізації, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які є здобувачами, зокрема, вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти.

Очевидним є те, що положення п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» направлені на дотримання справедливого балансу між конституційним правом особи на освіту та її конституційним обов`язком щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України.

Задля цього законодавцем запроваджено певні умови здобуття освіти, як підстави для надання відстрочки від призову на військову службу, а саме те, що особою здобувається рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти та у послідовності визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Таким чином, у разі здобуття військовозобов`язаним вищої освіти, який навчається за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», за відсутності з його боку зловживанням права на освіту у різних формах, він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року № 2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 року №1556-VII вища освіта - це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

Відповідно до абз. 1-5 ч. 1 ст. 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Закон України «Про вищу освіту» №2984-ІІІ від 17.01.2002, який був чинним в період навчання позивача в Приватному вищому навчальному закладі «Галицька Академія», визначав такі рівні вищої освіти: неповна вища освіта – здобуття кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста; базова вища освіта – здобуття кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра; повна вища освіта – здобуття кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.

У спірному випадку встановлено, що у 2011 році позивач, за результатами навчання в Приватному вищому навчальному закладі «Галицька Академія», здобув освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра, який, у відповідності до вимог Закону України «Про вищу освіту» №2984-ІІІ від 17.01.2002, що був чинним на час здобуття освіти, відповідав освітньому рівню вищої освіти – базова вища освіта.

Тобто, наступним рівнем освіти для позивача, в контексті дотримання послідовності здобуття освіти, є один із рівнів, що є вищим за базову вищу освіту та освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Відповідно до довідки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця від 22.08.2024 року №37-К-М1 позивач є студентом 1 курсу медичного факультету №1, денна форма навчання, початок навчання 01.09.2024 року, дата закінчення навчання 30.06.2030.

Тобто, позивач з 01.09.2024 року по 31.06.2030 року навчатиметься за денною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти - другий (магістерський) рівень, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти – базової вищої освіти та освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

В той же час, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що в період з 01.09.2012 по 03.07.2013 позивач вже здобував освіту за рівнем, що був вищим наявного у нього рівня освіти (базової вищої освіти та освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»), в Приватному вищому навчальному закладі «Галицька Академія» а освітнім кваліфікаційним рівнем спеціаліста, що відповідає рівню вищої освіти - повна вища освіта.

Як зазначено вище, позивача було відраховано з вказаного навчального закладу до завершення навчання та здобуття освіти за рівнем – вища освіта.

Посилання позивача на те, що для цілей застосування положень п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» раніше здобутий рівень освіти слід вважати саме завершений процес, що підтверджується виданим дипломом про освіту, а тому зарахування та подальше відрахування з навчального закладу не можливо вважати здобутим рівнем освіти, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки за умови такого тлумачення вказаної норми права здобувач освіти, задля можливості отримання відстрочки від призову, може постійно перебувати в статусі «здобувача освіти» - зараховуючись (поступаючи) та відраховуючись з навчального закладу на той же самий ( з того ж самого) рівень освіти. І у такому випадку мета вступу до навчального закладу буде полягати не в здобутті освіти, а в отриманні відстрочки від призову, що буде суперечити положенням п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» метою яких, як зазначено вище, є дотримання справедливого балансу між конституційним правом особи на освіту та її конституційним обов`язком щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України.

З цього приводу слід зазначити і те, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня вищої освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні вищої освіти, що у розмінні визначення послідовності здобуття освіти свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України – задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року в адміністративній справі №160/30947/24 – скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини проголошено 06.05.2025

Постанова складена у повному обсязі 07.05.2025

Головуючий - суддя                                                                      Я.В. Семененко

                               суддя                                                                      Н.А. Бишевська

                               суддя                                                                      І.Ю. Добродняк