Справа № 22- 591 - 2006 p.                     Головуючий у 1-й інст. - Ковтунович М.І.

Доповідач - Оніпко О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

27 вересня 2006 р.                                                                             м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді - Малько О.С. Суддів - Оніпко О.В., Собіни І.M. При секретарі - Сеньків Т.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 та Українсько-Польського товариства з обмеженою відповідальністю "ВДК" на рішення Кузнецовського міського суду від 14 лютого 2006 р. в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Кузнецовської міської ради про визнання незаконним рішення міської ради, договору оренди земельної ділянки та усунення перешкод в доступі на територію будівельного майданчика.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів .-

встановила:

Рішенням Кузнецовського міського суду від 14 лютого 2006 р. ОСОБА_2 відмовлено в позові за безпідставністю позовних вимог.

В поданих на рішення апеляційних скаргах представник позивача ОСОБА_1 та представник ТзОВ "ВДК"- третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, вказують на його незаконність, оскільки воно не відповідає вимогам закону та обставинам справи. Є невірним висновок суду про те, що позивач не має права власності на об"єкт незавершеного будівництва, а тому його позовні вимоги є безпідставними. Судом не взято до уваги акт прийому - передачі незавершеного будівництва від 12.01.2005 р. від ТзОВ "ВДК" до ОСОБА_2/ Право власності позивача на спірний об"єкт стверджується доказами в справі: ліквідаційним балансом ТзОВ "ВДК", аудиторським висновком від 18.01.2005 р. та поясненнями представника даного товариства. Передача незавершеного будівництва проводилась згідно ст. 111 ЦК України, Статуту товариства і п. 5.7 договору купівлі-продажу Універмагу. Неодноразові звернення позивача до міської ради щодо усунення порушень його прав, як власника незавершеного будівництва га його скарги про ліквідацію автостоянки ( незаконним рішенням міської ради НОМЕР_1 було надано дозвіл ОСОБА_3 на оренду земельної ділянки ) на території будівництва, залишились без відповіді, окрім того, міська рада своїм незаконним рішенням від 13.07.2005 р. надала згоду на передачу земельної ділянки у суборенду ОСОБА_4, про що між ними було укладено угоду від   14.07.2005  р. Порушено права ТзОВ  "ВДК",  засновником  якого є ОСОБА_2, передбачені Законами України " Про приватизацію державного майна"

( ст. 27), " Про особливості приватизації об"єктів незавершеного будівництва" ( ст.

28), ст. 4 ЗК України. Не взято до уваги, що розміщення автостоянки проведено з

порушеннями    вимог    діючого    законодавства.    Вказані              дії    відповідачів

унеможливлюють доступ власника об"єкту незавершеного будівництва до цього об"єкту та виконання умов приватизації через наявність перешкод. Просили рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2

Апеляційні скарги підлягають відхиленню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом 1-ї інстанції, за договором купівлі-продажу від 13.12.2002 р. ( а.с. 18-20), укладеним з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області, Українсько-Польське ТзОВ "ВДК" придбало незавершене будівництво приміщень універмагу, гастроному та будинку побуту, розташовані за адресою : АДРЕСА_1, які підлягали приватизації.

У відповідності з вимогами ст. 19 Закону України " Про особливості приватизації об"єктів незавершеного будівництва" та п.5.7 договору купівлі-продажу, обов"язковою умовою приватизації об"єкту незавершеного будівництва є заборона його відчудження до завершення будівництва та введення його в експлуатацію.

Враховуючи вищенаведене, посилання позивача на порушення його прав, як власника вказаного незавершеного будівництва, не заслуговують на увагу, оскільки він не являється ним, а акт прийому-передачі (приміщення) основних засобів (незавершеного будівництва) від 12.01.2005 p., складений між ТзОВ "ВДК" та ОСОБА_2, не є документом, на підставі якого у останнього виникає право власності на вказане майно. Оскільки ОСОБА_2 у даному випадку не є особою, яка має право вимоги щодо оскарження рішень та усунення перешкод, що стосуються вказаних недобудованих приміщень і його позовні вимоги є безпідставними.

Суд 1-ї інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позову, навівши у рішенні мотивовані висновки, з якими погоджується і суд апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 та ТзОВ "ВДК" - відхилити.

Рішення Кузнецовського міського суду від 14 лютого 2006 р. залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.