ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2011 р. Справа № 43671/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про стягнення підвищення до пенсії як дитині війни,-
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2010 року позивач – ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, в якому зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй як дитині війни підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року до 01.01.2008 року та з 22.05.2008 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач просить поновити строк звернення до суду.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилалася на те, що маючи статус дитини війни, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на отримання щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач, недивлячись на рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, не виплачує їй надбавку, заборгувавши позивачу в такий спосіб певну грошову суму.
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 1 27 грудня 2010 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області щодо не виплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області нараховувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року
________________________________________________________________________________________________
Головуючий у 1-й інст. суддя Вінтоняк М.Б. ряд. ст. зв. № 10.3.1 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 2-а-1064/10/0911 справа № 43671/11/9104.doc
з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та виплачених сум.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області 27 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що управління виплачує тільки ті кошти, які надходять на його рахунок, і якогось іншого фінансування не має. Оскільки таких коштів на рахунок управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області з Державного бюджету України не надходило, то відповідно вимоги позивача про стягнення з управління на його користь є неправомірними, через відсутність в ПФУ самого об’єкта спору (коштів Державного бюджету України). Окрім цього зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування,
їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції лише частково відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, що стверджується паспортом позивача та пенсійним посвідченням. У Законі України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом лише 13.12.2010 року.
Колегія суддів зазначає, що при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.
Відповідно до ст.100 КАС України – адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із вищевказаним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача про зобов’язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 12.06.2010 року необхідно залишити без розгляду.
Стосовно позовних вимог позивача щодо здійснення нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010 рік, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2010 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п.2 ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості виплати підвищення пенсії позивачу в передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі з 13.06.2010 року, згідно позовних вимог, колегія суддів не вбачає.
Доводи відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому цей розмір не може застосовуватись для інших розрахунків (доплат, підвищень, дотацій, надбавок), є безпідставними, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 08.11.2005 року у справі Кечко проти України, заява № 63134/00, в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення). Згідно з п. 26 даного Рішення Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
З врахуванням зазначеної вище позиції Європейського суду з прав людини, посилання відповідача на відсутність відповідних асигнувань з державного бюджету України на дані виплати колегія суддів не приймає.
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.
Оскільки функцію з призначення, нарахування та виплати підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, відповідний обов’язок слід покласти на відповідача у справі.
Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2010 року у справі №2а-1064/10 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов’язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 12.06.2010 року включно – залишити без розгляду.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 13 червня 2010 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 13 червня 2010 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Т.В. Онишкевич
В.П. Сапіга