ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 р.   Справа № 36486/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді                                         Попка Я.С.

суддів                                                              Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.

 розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 9 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про стягнення підвищення до пенсії як дитині війни,-

В С Т А Н О В И Л А:

 У січні 2011 року позивач – ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у підвищенні пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; зобов’язати відповідача зробити перерахунок і виплачувати їй не донараховану надбавку до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року і проводити такі виплати в подальшому. Позивач просить поновити строк звернення до суду.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилалася на те, що маючи статус дитини війни, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на отримання щомісячної соціальної допомоги до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач, недивлячись на рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, не виплачує їй соціальну допомогу, заборгувавши позивачу в такий спосіб певну грошову суму.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 січня 2011 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними дій щодо відмови у щомісячному підвищенні розміру пенсії як дитині війни, зобов’язання проведення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної доплати до пенсії в частині вимог за період з 9 липня 2007 року по 24 липня 2010 року включно.

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 9 лютого 2011 року позов задоволено частково. Визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області щодо невиплати  на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,

________________________________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інст. суддя Флоряк Д.В.     ряд. ст. зв. № 10.3.1         суддя-доповідач Попко Я.С.                  справа № 2-а-251/11/0911                                                                                 справа № 36486/11/9104.doc

 передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 25.07.2010 року по 31.12.2010 року протиправною. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 25.07.2010 року по 31.12.2010 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 9 лютого 2011 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.   

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що управління виплачує тільки ті кошти, які надходять на його рахунок, і якогось іншого фінансування не має. Оскільки таких коштів на рахунок управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області з Державного бюджету України не надходило, то відповідно вимоги позивача про стягнення з управління на його користь є неправомірними, через відсутність в ПФУ самого об’єкта спору (коштів Державного бюджету України). Окрім цього зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування,

їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції лише частково відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, що стверджується паспортом позивача та пенсійним посвідченням. У Законі України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Стосовно позовних вимог позивача щодо здійснення нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010 рік, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.  Таким чином, відповідач у 2010 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до п.2 ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості виплати підвищення пенсії позивачу в передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі з 25.07.2010, згідно позовних вимог, колегія суддів не вбачає.

Доводи відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому цей розмір не може застосовуватись для інших розрахунків (доплат, підвищень, дотацій, надбавок), є безпідставними, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 08.11.2005 року у справі Кечко проти України, заява № 63134/00, в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення). Згідно з п. 26 даного Рішення Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

З врахуванням зазначеної вище позиції Європейського суду з прав людини, посилання відповідача на відсутність відповідних асигнувань з державного бюджету України на дані виплати колегія суддів не приймає.

З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.

Оскільки функцію з призначення, нарахування та виплати підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, відповідний обов’язок слід покласти на відповідача у справі.

Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм  матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.

 Керуючись ст. 195, п.3 ч.1 ст.197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-    

П О С Т А Н О В И Л А:

 Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 9 лютого 2011 року у справі №2а-251/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 щодо стягнення підвищення до пенсії як дитині війни з 25.07.2010 року задовольнити.     

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 25 липня 2010 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 25 липня 2010 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

 Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

 Головуючий суддя                                                                                Я.С. Попко

 Судді                                                                                                      Т.В. Онишкевич

В.П. Сапіга