Справа № 22-Ц-2098 /06 Головуючий у 1 інстанції Коцюрба М.П.
Категорія 42 Доповідач Оношко Г.М.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого Воробйової Н.С. суддів Голуб С.А., Оношко Г.М., при секретарі Велицькому О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду від 21 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов"язання надати будинкову книгу , стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
встановила:
У січні 2006 року позивачка звернулася з названим позовом до відповідача. У позові зазначала, , що з 1986 року по 1997 рік перебувала з відповідачем в шлюбі, мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
ІНФОРМАЦІЯ_2 синові виповнилося 16 років , однак протягом року син не може одержати паспорт громадянина України, оскільки відповідач не надає до Горенської сільради домову книгу , необхідну для оформлення довідки Ф-3.
Через відсутність паспорта синові не видали посвідчення водія після закінчення Шпитьківського міжшкільного навчального комбінату, тому син не зміг влаштуватися на роботу , втратив заробіток в сумі 4400 грн.
Неправомірними діями відповідача позивачці та синові завдана моральна шкода , яку позивачка визначила в розмірі 4400 грн.
Просила зобов"язати відповідача передати їй будинкову книгу на будинок АДРЕСА_1 стягнути з відповідача матеріальну шкоду 4400 грн. та моральну шкоду на користь сина 4400 грн.
В судовому засіданні представник позивачки збільшив позовні вимоги , просив стягнути матеріальну та моральну шкоду в сумі 6050 грн.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 21 квітня 2006 року позов задоволено частково. Постановлено зобов"язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 будинкову книгу. В задоволенні позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині відмови в позові про відшкодування шкоди та ухвалити в цій. частині нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи в порядку ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов в частині зобов"язання відповідача надати будинкову книгу , суд обґрунтовано виходив з того, що відповідач неправомірно відмовляється надати до Горенської сільради будинкову книгу для оформлення довідки Ф-3 , яка необхідна для одержанням сином сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження , паспорта громадянина України, у зв"язку з відсутністю паспорта син не одержав посвідчення водія автотранспортного засобу та зобов"язав відповідача передати позивачці будинкову книгу.
За таких обставин погодитися з висновком суду щодо -
недоведеності заподіяння матеріальної та моральної шкоди не можна.
В роз'ясненнях , що містяться в п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової / шкоди" зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичні й особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.
Наведені вище обставини безспірно свідчать про те, що внаслідок вказаних незаконних дій відповідача неповнолітньому синові сторін ОСОБА_3 було завдано моральних страждань , які полягають в моральних переживання внаслідок неможливості здійснити своє право на одержання паспорта громадянина України та посвідчення водія , неможливості скористатися своїм правом на працю та одержання самостійного заробітку, відчуття приниження та беззахисності від неправомірних дій відповідача- його батька.
Враховуючи характер та обсяг моральних страждань, їх тривалість , колегія суддів визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, в розмірі 1000 грн.
Заподіяння моральної шкоди в більшому розмірі позивачка не довела.
Доводи позивачки про заподіяння внаслідок неправомірних дій
відповідача, який позбавив сина можливості працювати, одержувати заробітну плату , матеріальної шкоди підтверджуються , крім вище викладених доказів , довідкою директора Кафе ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якої вбачається , що через відсутність паспорта ОСОБА_3 не був прийнятий на роботу на посаду ІНФОРМАЦІЯ_4 з заробітною платою 550 грн. в місяць.
За правилами ч.1 ст. 1166 ЦК України, шкода підлягає
відшкодуванню в повному обсязі, в тому числі і упущена вигода.
З урахуванням обставин справи та вимог закону суд стягує з відповідача на користь позивачки в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 6050 грн. за період з 01 червня 2005 року по квітень 2006 року.
Оскільки висновки суду в частині відмови в позові про відшкодування шкоди не відповідають обставинам справи , рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 матеріальну шкоду 6050 грн., моральну шкоду 1000 грн.
В іншій частині рішення суду не оскаржене.
Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів , -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду від 21 квітня 2006 року в частині відмови в позові про відшкодування матеріальної та моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 матеріальну шкоду 6050 грн. та моральну шкоду 1000 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців .