Справа №22Ц-1797/2006 p. Головуючий у 1 інстанції Рудніченко О.М.
Категорія 21 Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А..
РІШЕННЯ
іменем України
29 серпня 2006 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого : Приходька К.П.
суддів : Яворського М.А., Суханової C.M.
при секретарі Волошиної С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1, та ОСОБА_2, представника відповідача по справі ОСОБА_3 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 березня 2006 року у цивільній справі:
- за позовом державного підприємства „Укрдорзв'язок" до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа AT „Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення збитків та моральної шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки;
- за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства „Укрдорзв'язок", ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної моральної шкоди;
- за позовом ОСОБА_3 до державного підприємства „Укрдорзв'язок", ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної моральної шкоди;
встановила:
У січні 2003 року ДП „Укрдорзв'язок" звернулося до суду із позовними вимогами до ОСОБА_1 та просило стягнути із даного відповідача на їх користь 9703 грн. 83 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 197 грн. 94 коп. понесених судових витрат та 1483 грн. 11 коп. витрат на юридичні послуги.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 02 жовтня 2002 року біля 12 год. 30 хв. з вини відповідача по справі ОСОБА_1 сталася ДТП на Південному мосту м. Києва, внаслідок належний ДП „Укрдорзв'язок" автомобіль ВАЗ-2107 д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічній пошкодження, вартість відновлювального ремонту становить 7865 грн. 74 коп. Крім того у зв'язку з невикористання автомобілем їх підприємству було завдано і моральної шкодив розмірі 10000 грн Тому просило відшкодувати спричинені ОСОБА_1 матеріальні та моральні збитки у повному обсягу
Ухвалою суду від 26 червня 2003 року в якості співвідповідачів по даному позову були притягнуті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( а.с. 107).
Під час розгляду даної справи у вересні 2003 року відповідач по справі ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до ДП „Укрдорзв'язок", ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь 20000 грн. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди та понесені судові витрати. (а.с. 132-134).
У листопаді 2005 року позивач по справі ДП „Укрдорзв'язок" подало до суду заяву про збільшення позовних вимог та просило стягнути з відповідача по справі ОСОБА_1 на їх користь 19900 грн 55 коп на відшкодування матеріальної шкоди, 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 2000 грн. витрат на юридичні послуги, (а.с. 4-5 т.2). В січні 2006 року ДП „Укрдорзв'язок" збільшило свої позовні вимоги відносно відповідача ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди до 21123 грн. 91 коп., а в лютому 2006 року суму матеріального відшкодування позивач збільшив до 21405 грн. 82 коп.
У грудні 2005 року відповідач по справі ОСОБА_3 подав до суду зустрічний позов до ДП „Укрдорзв'язок", ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь 3865 грн. 39 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 15000 грн. на відшкодування моральної шкоди та понесені судові витрати. ( а.с. 54 - 56 т.2).
Ухвалою суду від 06 грудня 2005 року ( протокол а.с. 131) даний позов ОСОБА_3 об'єднаний в одне провадження із первісним позов поданим ДП „Укрдорзв'язок" до ОСОБА_1.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16 березня 2006 року первісний позов ДП „Укдорзв'язок" задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача ДП „Укрдорзв'язок" 7865 грн. 74 коп. на відшкодування матеріальної шкоди по відновленню автомобіля, 354 грн. 98 коп. витрат пов'язаних з оплатою експертизи, 1772 грн витрат пов'язаних з оплатою юридичних послуг, 700 грн. 06 коп. витрат пов'язаних з викликом свідків та 197 грн. 04 коп витрат пов'язаних з оплатою державного мита , а всього 10889 грн. 82 коп.
У задоволенні позову ОСОБА_1 та позову ОСОБА_3 відмовлено у повному обсягу
В апеляційній скарзі відповідач по справі ОСОБА_1: та ОСОБА_2, представник відповідача по справі ОСОБА_3 просять скасувати зазначене рішення Ірпінського міського суду, мотивуючи свої доводи тим, що дане рішення постановлено внаслідок неповного і не правильного встановлення обставин, які мають значення для справи та неправильного визначення судом відповідних правовідносин. Одночасно з цим просять суд відмовити ДП „Укрдорзв'язок" у задоволенні позовних вимог, а подані ними позовні вимоги до ДП „Укрдорзв'язок" та ОСОБА_4 задовольнити у повному обсягу.
В запереченнях на апеляційну скаргу апелянтів, ОСОБА_5, представник відповідача ОСОБА_4 та відповідач по справі AT „Українська пожежно-страхова компанія" просять суд залишити рішення Ірпінського міського суду без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представник відповідача по справі ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ДП „Укрдорзв'язок" та, стягуючи матеріальну шкоду із відповідача по справі ОСОБА_1 вважав, встановленим що матеріальна шкода позивачу ДП „Укрдорзв'язок" була спричинена за наступних обставин:
2 жовтня 2002 року, приблизно о 12-30 год. сталася дорожня - транспортна пригода. Так, ОСОБА_1, перебуваючи за кермом власного автомобіля "Фольскваген-Гольф", державний номерний знак НОМЕР_2, на Південному мосту в М.Києві, не вибрав безпечну швидкість , при появі перешкоди, не прийняв мір для її зниження аж до зупинки транспортного засобу, порушуючи вимоги п.п. 12.1, 12.3 ПДР вчинив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2107 державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ДП "Укрдорзв'язок", під керування ОСОБА_6, внаслідок ДТП автомобілю підприємства було завдано технічних ушкоджень.
У зв'язку з викладеними обставинами суд першої інстанції визнав, що шкода спричинена позивачу по справі ДП „Укрдорзв'язок" саме протиправними діями відповідача ОСОБА_1 До вказаного висновку суд прийшов на підставі показів представника позивача, показів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, та інших доказів, зокрема суд послався також і на висновок експерта № 728/729 від 31 травня 2005 року, та постанову судді Ірпінського міського суду від 27 грудня 2002 року, згідно якої відповідач по справі ОСОБА_1 був звільнений від адміністративної відповідальності по ст.. 124 КпАП України за закінченням строків давності
Не обґрунтованими суд визнав позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП „Укрдорзв'язок" та ОСОБА_4, оскільки на думку суду першої інстанції вони не підтвердженні відповідними доказами.
Колегія суддів вважає, що висновок суду не відповідає обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 309 ч.1 п.З ЦПК України, повинно бути скасовано та постановлено нове рішення виходячи з наступного.
З досліджених в суді першої інстанції та апеляційної інстанції матеріалів даної цивільної справи та справи (протоколу огляду місця ДТП, схеми місця ДТП, пояснень учасників ДТП) про адміністративне правопорушення НОМЕР_3 складеного відносно ОСОБА_3 за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України вбачається, що 2 жовтня 2002 року, приблизно о 12-30 год. на Південному мосту в м. Києві сталася дорожня - транспортна пригода внаслідок, якої було спричинено механічні пошкодження автомобілю ВАЗ-2107 державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ДП "Укрдорзв'язок", автомобілю „Фольксваген -Гольф" ДНЗ НОМЕР_2, який належить гр.. ОСОБА_9 , і яким на відповідній правовій підставі ( договору дорученню) керував ОСОБА_1 та, автомобілю ВАЗ-2101 НОМЕР_4, який належить гр.. ОСОБА_10 і яким на підставі доручення керував ОСОБА_3.
Відносно водіїв ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за порушення Правил дорожнього руху (п.13.1) працівниками ДАІ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві були складені протоколи по ст.. 124 КпАП України відносно кожного із водіїв).
Постановами Бородянського районного суду Київської області від 06 грудня 2002 року, Ірпінського міського суду Київської області від 27 грудня 2002 року , Солом'янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2002 року провадження в адміністративних справах за ст.. 124 КпАП України відносно ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 закрито за закінченням строків давності притягнення до адміністративної відповідальності, що є нереабілітуючим обставинами.
Під час розгляду справи для встановлення причин дорожньо-транспортної пригоди судом першої інстанції було призначено та проведено судову транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизу, згідно з висновками якої водій ОСОБА_1 для попередження попутного зіткнення з автомобілем ВАЗ-2107 ДНЗ НОМЕР_1 повинен був дотримуватися вимог п.п. 12 3, 13.1 ПДР, аналогічно повинен був діяти і водій ОСОБА_3 для попередження попутного зіткнення з автомобілем VW - GOLF ДНЗ НОМЕР_2 і перешкод для виконання даних вимог ПДР у відповідачів не було - п. 7, та п. 10 висновку транспортно -трасологічної та авто технічної експертизи №728/729 від 31 травня 2005 року (а.с. 256-261).
Разом з тим згідно висновків цієї ж експертизи технічних даних, які б свідчили про те, що дії водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не відповідала вимогам п.12.3 та 13.1 ПДР України матеріали справи не містять п.8 та п. 11 висновку ( а.с. 261 т. 1).
Згідно висновків даної експертизи технічна можливість попередження попутного зіткнення з автомобілем ВАЗ -2101 НОМЕР_4 визначалася виконанням водієм ОСОБА_4 вимог п.12.3, 12.4, 13.1 ПДР для чого у нього не було перешкод технічного характеру п.13 висновку експертизи ( а.с. 261 т.1), що свідчить про дотримання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ПДР України в даній дорожній обстановці.
Однак дії відповідача по справі ОСОБА_4 не в даній дорожній обстановці суперечили вимогам п.12.3, 13.1 ПДР, що і стало причиною виникнення даної ДТП. Та пошкодження автомобілів ВАЗ - 2101 НОМЕР_4, VW - GOLF ДНЗ НОМЕР_2, та ВАЗ-2107 державний номерний знак НОМЕР_1.
Проте, що причиною виникнення даної ДТП та пошкодженням автомобілів позивачів ДП „Укрдорзв'язок", ОСОБА_1, та ОСОБА_3 стало не виконання відповідачем ОСОБА_4 п. 12.3, 13.1 ПДР України підтвердив допитаний в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанцій експерт ОСОБА_11.
Колегія вважає, що зазначений висновок судової транспортно - трасологічної та авто технічної експертизи, а також покази експерта є об'єктивними, оскільки вони відповідають іншим матеріалам справи, зокрема протоколу огляду місця ДТП від 02 жовтня 2002 року, схемі до протоколу огляду місця ДТП, що є безпосередніми документальними доказами складеним в день ДТП, працівниками ДАІ які не зацікавленні у вирішенні справи на користь когось із сторін
Не суперечать на думку колегії суддів висновку судової транспортно - трасологічної та авто технічної експертизи, і покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які підтвердили відповідність складеної схеми ДТП, та місця розташування на ній транспортних засобів.
Таким чином на думку колегії винним у спричиненні матеріальної шкоди ДП „Укрдорзв'язок", матеріальної та моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 є відповідач ОСОБА_4, який як зазначено в описовій частині висновку судової транспортно -трасологічної та авто технічної експертизи ( а.с. 260 зв. Т.1 ) не виконав вимоги п.12.3, 13.1 ПДР України що призвело до зіткнення транспортних засобів та їх пошкодження.
Відповідно до ст. 440 ЦК УРСР, який дів на час виникнення даних правовідносин між сторонами, зазначено, що шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі
Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України п.З постанови від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", питання про відповідальність за шкоду, заподіяну автотранспортним засобам при їх зіткненні, кожного з їх володільців перед іншим вирішується за правилами ст 440 ЦК України шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним
Аналогічні вимоги передбачені і ч.1 ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Тому колегія вважає, що саме відповідач ОСОБА_4 є винним у спричиненні шкоди позивачам по справі ДП „Укрдорзв'язок" та ОСОБА_1 і саме він повинен нести відповідальність перед зазначеними особами.
Колегія вважає, що на користь Державного підприємства "Укрдорзв'язок" у відшкодування завданих матеріальних витрат за пошкодження автомобіля із відповідача ОСОБА_4 підлягає стягненню шкода у розмірі 7865 грн. 74 коп. вартість відновлювального ремонту, що підтверджується актом авто товарознавчого дослідження НОМЕР_5 ( а.с. 17-27), 354 грн. 98 коп. понесених витрат за проведення даного авто товарознавчого дослідження, у відшкодування витрат за оплату юридичних послуг суму 1772 грн, у відшкодування витрат на доставку свідків у судове засідання суму 700,06 грн , у відшкодування судових витрат по сплаті державного мита в сум 197,04 грн., всього 10889 грн. 82 коп.
Інші позовні вимоги позивача ДП „Укрдорзв'язок" не можуть бути задоволенні оскільки вони не грунтуються на вимогах чинного законодавства та не підтвердженні відповідними доказами.
Частково підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди, викликаної пошкодженням автомобіля „VW Golf Ш" д.н.з.НОМЕР_2, яким позивач володіє на відповідній правовій підставі - договору доручення, та відповідно до вимог ст. 48 ч. 1 та ч. 5 Закону України „Про власність" має право на відшкодування такої шкоди від особи, яка її завдала.
Щодо суми відшкодування матеріальної шкоди то вона повинна становити 16987 грн. 78 коп., як вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля „VW Golf Ш", д.н.з. НОМЕР_2, що підтверджується доданим до справи Актом авто товарознавчого дослідження НОМЕР_6, який сторонами не оспорювався та не спростований іншими доказами на даними сторонами по справі.
Відповідно до ст. 1167 діючого ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Дані положення були викладені в діючому на момент подачі позову ЦК України в ч. 1 ст. 440-1 ЦК України 1963 року, де зазначено моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянинові або організації порушенням іншою особою їхніх законних прав, відшкодовується цією особою, якщо вона не доведе, що зазначена шкода заподіяна не з її
вини
Виходячи з вимог ст.. 1167 ЦК України відшкодуванню позивачу ОСОБА_1 підлягають і моральні збитки.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, колегія враховує, ступень вини відповідача, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач у зв'язку з пошкодженням його автомобіля що пов'язувалося із хвилюванням за стан даного майна, а також тим, що позивач не міг тривалий час ним користуватися, а також враховуючи роз'яснення викладенні в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду №4 від 31 березня 1995 p. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" колегія визначає суму морального відшкодування, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості в розмірі 2000 грн.
Не обгрунтованими колегія визнає вимоги позивача ОСОБА_1 щодо покладення солідарного обов'язку по відшкодуванню даної шкоди в тому числі і на ДП „Укрдорзв'язок" оскільки згідно до висновку судової транспортно - трасологічної та авто технічної експертизи, дії водія ОСОБА_6 ( водія ДП „Украдорзв'язок") в даній дорожній обстановці відповідали вимогам п. 9.9. 9.10. 9.11. та 15.14 ПДР України, тому його дії не знаходяться в причинному зв'язку із шкодою спричиненою позивачу ОСОБА_1 За таких обставин в позові ОСОБА_1 до ДП „Укрдорзв'язок" необхідно відмовити.
Не підлягає до задоволення позов ОСОБА_3, оскільки з матеріалів справи вбачається, що він дійсно володів на момент ДТП автомобілем ВАЗ -2101 ДНЗ НОМЕР_4 на підставі договору доручення на керування зазначеним автомобілем (а.с. 114 т.2), однак на момент прийняття рішення судом першої інстанції та прийняття рішення апеляційним судом ОСОБА_3 не являвся володільцем даного транспортного засобу, якому спричинено матеріальної шкоди, в розмірі що становить відповідно до експертного висновку №292 від 29 листопада 2002 року 3456 грн. 39 коп., оскільки закінчився термін виданого йому ОСОБА_10, доручення , та не надав доказів про відшкодування даної шкоди власнику автомобіля, що свідчило б про понесенням ним даних витрат, тому не є належним позивачем по даній справі.
Керуючись ст. ст. 209 ч.З, 303, 309, 314, 316, ЦПК України, ст.. 23, 1166, 1187, 1188 ч.1, п.1 ЦК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, та ОСОБА_2, представника відповідача по справі ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області, від 16 березня 2006 року скасувати.
Ухвалити нове рішення по цій справі в наступній редакції.
Позов Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики „Укрдорзв'язок" задовольнити частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача ДП „Укрдорзв'язок" 7865 грн. 74 коп. на відшкодування матеріальної шкоди по відновленню автомобіля, 354 грн. 98 коп. витрат пов'язаних з оплатою експертизи, 1772 грн. витрат пов'язаних з оплатою юридичних послуг, 700 грн. 06 коп. витрат пов'язаних з викликом свідків та 197 грн. 04 коп. витрат пов'язаних з оплатою державного мита, а всього 10889 грн. 82 коп.
В задоволенні інших позовних вимог Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики „Укрдорзв'язок" та в частині стягнення коштів
із ОСОБА_1 відмовити
Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 16987 грн. 78 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 18987 грн. 78 коп. та 189 грн. 88 коп. витрат пов'язаних з оплатою судового збору.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_4 в тому числі в стягненні коштів із ДП „Укрдорзв'язок" відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ДП „Укрдорзв'язок" та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2 місяців.