АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-а-794
Головуючий по 1-й інстанції Степаненко
Суддя-доповідач: Герасименко В. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Герасименко В.М.
Суддів Голубенко Н.В. Давиденка Е.В.
за участю прокурора Апнтонова С.В.
потерпілого ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 червня 2011 року.
Цим вироком
засуджений:
за ст.128 КК України до 1 року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік та покладено обов’язки, передбачені п. 3 ст.76 КК України.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_3
- на користь держави в особі Кременчуцького міського фінансового відділу 3 062 грн. 75 коп.;
- на користь потерпілого ОСОБА_2 10 000 грн.
За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що він 13.03.2011 року, приблизно о 21 год., знаходячись поряд з приміщенням літнього павільйону бару «Околиця», розташованого в с.Рокитне, Кременчуцького району Полтавської області, вул.О.Гольця 1, в ході сварки з ОСОБА_2, який в цей час перебував в стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, стиснутою в кулак правою рукою наніс останньому один удар в ділянку правого ока, в результаті чого ОСОБА_2 впав на землю та вдарився головою об бетонну доріжку, яка розташована від вулиці О.Гольця до приміщення бару «Околиця», внаслідок чого потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, яка викликала забій головного мозку ІІ ступеня, ускладнившись гострою гематомою (кров над твердою мозковою оболонкою) правої лобної ділянки; набряку м’яких тканин, синця та садна на голові, що є тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечними для життя в момент їх заподіяння.
В принесеній апеляції потерпілий прохає суд вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16.06.2011 року скасувати, справу повернути прокурору Кременчуцького району Полтавської області для організації проведення додаткового розслідування, з огляду на допущену судом першої інстанції однобічність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не вірне застосування судом кримінального закону та, як наслідок, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину внаслідок м’якості, оскільки дії ОСОБА_3 мають бути кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України. Так, при винесенні рішення по справі, суд першої інстанції не дав належної оцінки висновку судово-медичної експертизи №382 від 05.05.2011 року, а саме, що тяжкі тілесні ушкодження могли утворитися від удару нанесеного потерпілому ОСОБА_3 саме кулаком, а тому судом не вірно визначено спрямованість умислу останнього саме на умисне спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень. Окрім того, зазначає, що судом не вірно вирішено і його цивільний позов в частині стягнення з ОСОБА_3 заподіяної йому моральної шкоди та безпідставно визнав обставинами, що, що пом»якшують ОСОБА_3 покарання – щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржили.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, потерпілого, який підтримав подану ним апеляцію з підстав в ній зазначених, заперечення прокурора та засудженого, які вважають вирок суду законним і обґрунтованим, а апеляцію потерпілого безпідставною, перевіривши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, підстав для задоволення апеляції потерпілого не вбачає виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.277 КПК України - під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення.
Прийшовши до переконання, що пред'явлене особі обвинувачення
потрібно змінити, прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. Прокурор оголошує постанову і вручає її копії підсудному, його захиснику і законному представнику, потерпілому, позивачу, відповідачу і їх представникам. Постанова долучається до справи.
Якщо в постанові прокурора ставиться питання про застосування
кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш
тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення, то суд
роз'яснює потерпілому та його представнику їх право підтримувати
обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, а саме протоколу судового засідання, 16.06.2011 року прокурор, що підтримував обвинувачення в суді першої інстанції, в судовому засіданні оголосив винесену ним постанову про зміну обвинувачення, відповідно до якої перекваліфікував дії ОСОБА_3 з ч.1 ст.121 КК України на ст.128 КК України.
Копії вказаної постанови були вручені як підсудному, так і потерпілому, що підтверджується їх власними підписами на звороті самої постанови, що мається в матеріалах кримінальної справи (а.с.121-122) та що, власне, і підтвердили безпосередньо під час апеляційного розгляду засуджений та потерпілий ОСОБА_2
У відповідності до вимог ч.3 ст.277 КПК України суд
роз'яснив потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, разом з тим, останній погодився з позицією прокурора та під час подальшого судового слідства обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст.121 КК України не підтримував (а.с.123). Тому, з огляду на позицію як прокурора, так і потерпілого, суд першої інстанції розглянув справу та виніс рішення в межах зміненого в судовому засіданні обвинувачення.
Окрім того, посилання апелянта в скарзі на те, що судом першої інстанції висновок судово-медичної експертизи належним чином не оцінений, колегія суддів до уваги прийняти не може, оскільки потерпілий в поданій ним скарзі самостійно, в розрізі зі згаданим висновком, трактує механізм спричинення йому тілесних ушкоджень.
Так, за висновками судово-медичної експертизи №382 від 05.05.2011 року, а саме п.4 – судово-медичним експертом не виключається, що тілесні ушкодження виявлені у гр-на ОСОБА_2 у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка викликала забій головного мозку ІІ ступеня, ускладнившись гострою епідуральною гематомою (кров над твердою мозковою оболонкою) правої лобної ділянки; набряку м’яких тканин, синця та садна на голові, могли утворитися в результаті удару рукою в обличчя потерпілого з наступним падінням його з висоти власного зросту (коли тілу було надане прискорення) і ударом головою об тверду поверхню, про що свідчить характер тілесних ушкоджень їх локалізація та дані медичної документації (а.с.41-42). Вирішуючи питання зазначені в п.п.1-3 ч.1. ст.324 КПК України, суд навів досліджені ним та оцінені в сукупності докази, що узгоджуються між собою та виніс вирок, що є законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає обґрунтованим і визнання судом першої інстанції обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_3 його щире каяття в скоєному та добровільне відшкодування завданого збитку, оскільки останній як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні визнавав себе винним у заподіянні потерпілого тяжких тілесних ушкоджень саме з необережності, до постановлення судом вироку в добровільному порядку відшкодував потерпілому завданий матеріальний збиток та частково моральний, що підтверджує і сам потерпілий, висловлював свої співчуття з приводу того, що трапилося та каяття, що в своїй сукупності і вказує на його щирість.
З огляду на викладене, вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 червня 2011 року стосовно ОСОБА_3 є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 червня 2011 року стосовно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляцію потерпілого ОСОБА_2 - без задоволення.
Головуючий: В. М. Герасименко
Судді:
Копія