АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-211
Головуючий по 1-й інстанції АНТОНОВ
Суддя-доповідач: Герасименко В. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2011 року м.Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області Герасименко В.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Київського районного суду м.Полтави від 20 червня 2011 року,-
в с т а н о в и в :
визнаний винним та підданий адміністративному стягненню за ст.130 ч.3 КУпАП у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на три роки з оплатним вилученням транспортного засобу.
Згідно постанови ОСОБА_2 15.05.2011 року о 21.30 год. втретє протягом року керував автомобілем ВАЗ-21063 на а/д Зорівка-Глухово з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження в установленому порядку медичного огляду відмовився в присутності двох свідків.
В принесеній ОСОБА_2 апеляції ставиться питання про скасування постанови суду та закриття провадження по справі з посиланням на те, що судом неналежно оцінено фактичні обставини справи.
Вислухавши скаржника, який підтримав подану ним апеляцію з підстав в ній зазначених, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП ґрунтується на досліджених судом доказів та є вірним.
Складаючи 15.05.2011 року протокол про відмову ОСОБА_2 від освідування на стан алкогольного сп’яніння інспектор ВДАІ Полтавського району Тимошенко В.Г. у відповідності до вимог п.1.7 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, запропонував ОСОБА_2 огляд на стан сп’яніння в медичному закладі, однак останній відмовився, що засвідчив власноручним записом.
Більше того, зі змісту зазначених пояснень убачається, що ОСОБА_2 визнав факт вживання алкогольних напоїв (а.с.1).
Факт відмови ОСОБА_2 від проходження медичного огляду засвідчили свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.2,3).
Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що він вживав алкогольні напої в м.Полтаві, куди прибув за запасними частинами до автомобіля, що був ним залишений на а/д Зорівка-Глухово, та в стані алкогольного сп’яніння автомобілем не керував суд до уваги не приймає, оскільки дане ствердження нічим не підтверджується та спростовується доказами, наявними в матеріалах, в тому числі і письмовим поясненням самого ОСОБА_2
Разом з тим, постанова Київського районного суду м.Полтави від 20.06.2011 року підлягає зміні з наступних підстав.
Так, визнавши ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення піддав його адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на три роки з оплатним вилученням транспортного засобу.
Згідно наданих апеляційному суду матеріалів, автомобіль ВАЗ-21063, д.н.з. НОМЕР_1, яким за довіреністю керував ОСОБА_2, належить ОСОБА_5.
Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» не можна накладати як стягнення оплатне вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
За таких обставин, додаткове адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, з постанови суду слід виключити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП , -
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м.Полтави від 20 червня 2011 року відносно ОСОБА_2 змінити, виключивши з неї вказівку про оплатне вилучення транспортного засобу.
В іншій частині постанову суду – залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Герасименко