Справа№22Ц-2573/2006                                                  Головуючий у 1 інстанції Голуб А.В.

Категорія  21                                                                     Доповідач у 2 інстанції Поліщук М.А.

УХВАЛА

Іменем   України.

8 вересня   2006 року                                     Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Сліпченка О.І. суддів - Поліщука М.А., Яворського М.А. при секретарі Чабанюк Т.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 7 червня 2006року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2006року ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом і просив стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 7337,95грн., моральну шкоду в розмірі 10 000грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 30.10.2003року в м.Біла Церва на перехресті вулиць К.Володимира-Павліченка - Заярська він, керуючи автомобілем марки „ВАЗ-2106" д.НОМЕР_1, зіткнувся із автомобілем марки „ВАЗ-2104" д.НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого належний йому автомобіль зазнав значних механічних ушкоджень. Поскільки ОСОБА_1 в даній ситуації порушив вимоги Правил дорожнього руху, є винним в заподіянні шкоди, просив стягнути з нього заподіяну матеріальну і моральну шкоду.

ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом і просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду за пошкоджений автомобіль  в розмірі 18 90грн., витрати на лікування в сумі 6370грн. та моральну шкоду в розмірі 10000грн.

Вимоги за зустрічним позовом обґрунтовував тим, що дорожно-транспортна пригода від 30.10.2003року сталась з вини водія ОСОБА_2.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 7 червня 2006року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7337грн.95коп. матеріальної шкоди та 1000грн. моральної шкоди. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції 30 жовтня 2003року близько 22 години ОСОБА_1 керуючи належним йому автомобілем марки„ВАЗ-2104" д.НОМЕР_2 на вул.Заярська в м.Біла Церква, порушив вимоги п.п.1.10, 16.11 Правил дорожнього руху України, виїхав на перехрестя, де скоїв зіткнення з автомобілем марки „ВАЗ-2106" д.НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2.

В результаті зіткнення транспортних засобів було пошкоджено автомобіль марки „ВАЗ-2106" д.НОМЕР_1 і власнику автомобіля ОСОБА_2 заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 7 337,95грн.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 26.12.2005року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, провадження по кримінальній справі закрите внаслідок акту амністії.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 частково, суд першої інстанції виходив із того, що в судовому засіданні було встановлено, що шкода, завдана при взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, йому заподіяна з вини відповідача.

З таким висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, поскільки вони є обгрунтованими і відповідають вимогам закону.

Згідно із ст. 1188 ч.1 п.1 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1)шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

Як вбачається із матеріалів справи, які в повному обсязі встановлені судом першої інстанції, винним в дорожно-транспортній пригоді з участю ОСОБА_2 і ОСОБА_1 постановою суду визнано ОСОБА_1. Вказані обставини підтверджуються матеріалами кримінальної справи, дослідженими судом.

Постанова Білоцерківського міськрайонного суду від 26.12.2005року про закриття провадження по кримінальній справі відносно ОСОБА_1 за ст.286 ч.1 КК України внаслідок акту амністії в установленому законом порядку не оскаржена і не скасована.

З врахуванням вказаних обставин суд обгрунтовано, з врахуванням доказів, наданих позивачем про розмір матеріальної шкоди, з дотриманням вимог ст.ст. 1166, 1188,1192 ЦК України, стягнув із відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 7337,95грн. Розмір матеріальної шкоди в судовому засіданні доведений, підстав не довіряти висновку товарознавчої експертизи колегія суддів не вбачає.

Відповідає вимогам закону рішення суду в частині стягнення моральної шкоди. Визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню із винної особи, суд керувався вимогами ст.ст.23, 1167 ЦК України і врахував, що позивач на протязі тривалого часу не міг користуватись автомобілем, що призвело до істотних змін у його життєвих стосунках. З врахуванням обставин справи та вимог,  передбачених  п.З  ст.23  ЦК  України,  судом визначено моральну шкоду у розмірі 1000грн.

Поскільки суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що винним в зіткненні транспортних засобів, якими керували ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є відповідач, то рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 є законним.

Доводи апеляційної скарги про те, що винним в порушенні Правил дорожнього руху України є ОСОБА_2, є недоведеними і спростовуються доказами, дослідженими судом.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування і передачі справи на новий судовий розгляд, які передбачені ст.311 ЦПК України,   немає.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1    - відхилити. Рішення Білоцерківського  міськрайонного суду від 7 червня 2006року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.