УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-745 2006 р. Категорія ст. 15, ст. 186 ч. 1 КК України
Головуючий в суді 1 інстанції ЧЕПУРНИЙ В.П. Доповідач в апеляційній інстанції ТАПАЛ Г.К.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ІЛЬЧЕНКА А.М. ТАПАЛА Г.К., ОХРІМЕНКА І.К. ГРИШАНОВОЇ Н.Д. ОСОБА_3
19 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого
суддів
з участю прокурора
адвоката
розглянувши кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, прокурора Соколенко Ю.Д., який підтримував державне обвинувачення в суді, на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2006 року, яким
ОСОБА_1, не судимий, -засуджений за ст. ст. 15,186 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Стягнуто з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_2 1053 грн. «матеріальних
збитків і 1000 грн. моральних збитків»
Стягнуто на користь експертної установи 423 грн. 69 коп. судових витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджений за те, що 25.12.2005 року, знаходячись поблизу АДРЕСА_1, з метою таємного викрадення чужого майна, через двері водія, проник в автомобіль Москвич-2125, держномер НОМЕР_1, зареєстрований на ОСОБА_2, тйдемонтувавши з панелі управління автомобіля автомагнітолу, намагався втекти з місця скоєння злочину, але його дії були помічені потерпілим ОСОБА_2, який звернувся з вимогою повернути викрадене. Незважаючи на вимогу потерпілого, ОСОБА_1, продовжуючи свої дії, утримуючи викрадену автомагнітолу вартістю 875 грн., намагався зникнути з місця вчинення злочину, але був затриманий потерпілим.
В апеляції засуджений просить вирок скасувати і виправдати його. ОСОБА_1 посилається на те, що злочин він не вчиняв, обвинувачення проти нього сфабриковане, а суд виніс вирок, не розібравшись в обставинах справи. Конкретних доводів на підтвердження викладеного, в апеляції не наведено.
Апелянт також посилається на те, що йому не була вручена копія позовної заяви, цивільний позов не міг розглядатися разом з кримінальною справою і підлягав залишенню без розгляду.
Прокурор в апеляції просив вирок скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину, просив постановити, новий вирок, яким засудити ОСОБА_1. за ст. 186 ч. 1 КК України на 4 роки позбавлення волі, посилаючись на те, що злочин, скоєний ОСОБА_1., носить відкритий та зухвалий характер. В наступному прокурор змінив свої апеляційні вимоги, просив скасувати вирок в частині розв'язання цивільного позову та направити справу в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. В решті вирок залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_3., який просив скасувати вирок або ж змінити вирок, пом'якшити призначене покарання, застосувавши до засудженого ст. 75 КК України, пояснення прокурора Гришанової Н.Д., яка підтримала апеляцію прокурора Соколенко Ю.Д. в зміненій редакції, перевіривши справу, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та прокурора підлягають до часткового задоволення.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні зазначеного у вироку злочину підтверджені зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.
Потерпілий ОСОБА_2 показав, що 25.12.2005 року, близько 17 год. ЗО хв., із балкона своєї квартири по АДРЕСА_1 він побачив, як із його автомобіля «Москвич», який стояв біля під'їзду будинку, виліз чоловік, щось тримаючи за пазухою, і попрямував за будинок. Він покликав свою дружину, вказав на чоловіка і сказав, щоб вона дивилась із балкона куди чоловік піде. Коли сам вибіг з будинку, то побачив цього чоловіка, який ішов і оглядався. Побачивши його, чоловік почав тікати, а він почав чоловіка наздоганяти і весь час кричав йому, щоб той зупинився. Незважаючи на його слова, ОСОБА_1 продовжував бігти далі. Він наздогнав засудженого на проїжджій частині перехрестя вул. Гоголя і Кірова, схопив його за плечі і став утримувати. ОСОБА_1 виривався і намагався втекти. З допомогою ОСОБА_4, який підбіг до них, ОСОБА_1 було затримано. Під курткою ОСОБА_1 вони виявили автомагнітолу, а панель до неї останній витяг із кишені куртки.
Вони утримували ОСОБА_1 до приїзду працівників міліції. Він просив їх не викликати міліцію, пропонувавши відшкодувати за автомагнітолу гроші.
Такі покази потерпілого підтверджені показами його дружини - свідка ОСОБА_5 і показали свідка ОСОБА_4, який приймав участь у затриманні ОСОБА_1.
За наведених обставин суд обгрунтовано визнав доведеним вчинення ОСОБА_1ом замаху на грабіж та правильно кваліфікував його дії за ст. ст. 15, 186 ч. 1 КК України.
В апеляції засуджений не ставить питання про перегляд вироку в частині призначеного покарання. Колегія суддів це питання вирішує „в порядку ч. 2 ст. 365 КПК України та вважає, що призначене покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Обґрунтовуючи призначення ОСОБА_1 покарання тільки з ізоляцією від суспільства, у вигляді позбавлення волі, суд послався на те, що підсудний своєї вини не визнав. Інших мотивів для такого покарання у вироку не наведено. Проте з такими висновками суду погодитися не можна, т. я. такі підстави для позбавлення волі законом не передбачено.
Обставин, які б обтяжували покарання, по справі не встановлено і про це зазначено у вироку суду.
Із матеріалів справи та додатково наданих матеріалів видно, що ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується позитивно, на утриманні має неповнолітню дитину, 2004 року народження, з ним проживає престаріла мати, 1924 року народження.
Враховуючи вище наведене та те, що злочин не було доведено до кінця, а викрадене майно повернуто потерпілому, колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання(ст. 75 КК України), з покладенням на нього певних обмежень, передбачених ст. 76 КК України.
Вирок в частині розв'язання цивільного позову підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 64 п. 4 ст. 297 КПК України при розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню характер і розмір шкоди, завданої злочином; судове слідство починається з читання обвинувального висновку, а якщо в справі заявлено цивільний позов, оголошується також позовна заява.
На порушення цих вимог закону позовна заява потерпілого в суді не оголошувалась, питання про характер і розмір шкоди в судовому засіданні не досліджувалось.
Автомагнітола потерпілому повернута, В справі є акт здачі-прийняття робіт, виконаних по установці магнітоли на автомобіль ОСОБА_2 29 червня 2005 року на ПП «ОСОБА_6» на суму 875 грн.
Захисником апеляційному суду надано 3 довідки від різних підприємств, що вартість установки магнітоли на автомобіль становить від 25 до 50 грн.
Розмір відшкодування як матеріального так і морального у вироку належним чином не обґрунтований.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та помічника прокурора Соснівського району м. Черкаси Соколенко Ю.Д. задовільнити частково.
Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити, призначене покарання пом'якшити. Вважати ОСОБА_1. засудженим за ст. ст. 15, 186 ч. 1 КК України на три роки позбавлення волі. Застосувати до ОСОБА_1. ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком два роки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1. покласти такі обов'язки:
1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу
кримінально-виконавчої системи;
2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця
проживання;
3) періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
В частині стягнення з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 1053 грн. «матеріальних збитків і 1000 грн. моральних збитків» вирок скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в той же суд.
В решті вирок залишити без змін.