УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-733 2006 р. Головуючий в суді 1 інстанції
Категорія ст. 391 КУЧЕРЕНКО В.Г.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
ТАПАЛ Г.К.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ІЛЬЧЕНКА A.M.
суддів -ТАПАЛА Г.К., ОХРІМЕНКА І.К.
з участю прокурора ГРИШАНОВОЇ Н.Д.
засудженого ОСОБА_1
розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 липня 2006 року, яким
ОСОБА_1, раніше судимий 13.10.2003 року місцевим судом м. Прилуки Чернігівської області за ст. 185 ч. З, ст. 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, -
засуджений за ст. 391 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно призначено до відбуття 1 рік 1 місяць позбавлення волі. Початок строку відбуття покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 115 КПК України.-? 4.05.2006 року.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнанні винним і засуджений за те, що він, відбуваючи покарання в Черкаській ВК № 62 з 8.01.2004 року, неодноразово допускав грубі порушення режиму відбування покарання, чинив злісну непокору законним вимогам адміністрації, на протязі року з часу останнього порушення переводився до приміщення камерного типу (ГОСТ) згідно постанов від 20.05.2005 року, 26.10.2005 року.
1.03.2006 року, близько 10 год., після того, як ОСОБА_1 за порушення режиму відбування покарання дисциплінарною комісією установи було оголошено у виді стягнення позачергове чергування по забезпеченню благоустрою місць позбавлення волі, будучи забезпеченим необхідним інвентарем, одягом, в змозі по медичним показникам виконувати цю .роботу, в категоричній формі відмовився від запропонованого йому чергування по прибиранню коридора житлового приміщення відділення соціально-психологічної служби НОМЕР_1.
Тим самим він допустив порушення вимог ст. 29 «Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» від 25.12.2003 року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 391 КК України як злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи.
В апеляції засуджений просить переглянути вирок, пом'якшити призначене покарання, вважаючи, що позбавлення волі На 1 рік не сприятиме його вихованню.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши справу, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.
Висновки суду про доведеність винності, ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину підтверджені зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами.
Ці висновки не оспорюються засудженим в апеляції.
Призначаючи покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.
Згідно ч. 2 ст. 63 КК України мінімальний строк позбавлення волі, на який може бути засуджена особа, встановлений 1 рік. Саме на такий строк суд позбавив волі ОСОБА_1.
Із не-відбутого покарання, яке становило на час постановления вироку більше З місяців(кінець строку 7.11.2006 року) суд приєднав тільки 1 місяць. Тому вважати призначене засудженому покарання надмірно суворим підстав немає.
. Керуючись ст. ст. 362,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.