КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-521/11                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Сенін В.Ю.

Суддя-доповідач:  Данилова М. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"08" грудня 2011 р.                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:                      

                    головуючого - судді  Данилової М. В.,

                    суддів:                        Федорової Г.Г., Ключковича В.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Києві апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 14 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про зобов’язання вчинити дії, -

                                                  в с т а н о в и л а :

          Постановою суду від 14 лютого 2011 року позов задоволено: визнано протиправними дії відповідача та зобов’язано його перерахувати на користь позивача пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні.

          Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.  

          Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

          Відповідно до  ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

          Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

          Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду виходячи з наступного.

          Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»та змінено порядок здійснення перерахунку пенсії.

          Згідно внесених змін, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»передбачала, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

          За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом 3 ч. 1 ст. 40 цього Закону.

          Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 40 вказаного Закону у редакції від 28 грудня 2007 року,  за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом 2 ч. 1 цієї статті, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.

          Згідно пп. 3 п. 11 Постанови КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року, у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом 3 ч. 1 ст. 40 Закону.

          Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

          Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Згідно п. 5 рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

          Таким чином, зміни, внесені до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»втратили чинність 22 травня 2008 року.

          Відповідно, з 22 травня 2008 року відновлено дію ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»у редакції, що існувала до прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

          Прийняття нормативно-правового акту про відновлення дії норми закону, яка існувала до внесення до неї змін, що в подальшому були визнані неконституційними, –не вимагається.

          Положення ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» у редакції, що були відновлені з 22 травня 2008 року, передбачають, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

          Разом з тим, у ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»у відновленій редакції не передбачено застосування під час перерахунку пенсії ні показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії (який був передбачений Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»у редакції від 28 грудня 2007 року та постанова КМ України № 530 від 28 травня 2008 року), ні показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (який враховується при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно ч. 2 ст. 40 вищевказаного Закону).

          Також слід звернути увагу на те, що в ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»у відновленій редакції у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії зазначено, що показник Зс –це середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

          На вказаний показник є посилання лише у формулі, передбаченій для визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії. Посилання на нього у статті, яка передбачає порядок та підстави перерахунку пенсії, –відсутні.

          З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що показник «середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії»застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».

          За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову.

          Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

          Керуючись ст.ст. 195, 183-2, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

постановила:

          Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва – задовольнити.

          Постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 14 лютого 2011 року –скасувати.

          Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

          Повний текст виготовлено 08 грудня 2011 року.

          Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

 Головуючий:  

      Судді: