Судове рішення #201927
Україна АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

Україна АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД    ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 11 -734 2006 p. Категорія ст. 166, 204 ч.З KK України

Головуючий у 1 інстанції                 Савенко В.Г.

Доповідач у апеляційній інстанції      Цинда P.M.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області у складі:

Головуючого - судді                                     Ільченка A.M.

Суддів                             Цинди Р. М., Колодницького Е.Й.

за участю:

прокурора                                                      Гришанової Н.Д.

засуджених                                                     ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 та помічника Золотоніського міжрайонного прокурора Черкаської області на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 1 червня 2006 року, яким:

ОСОБА_1, українець, громадянин України,   раніше не судимий ,-засуджений за ст. 166 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, та на підставі ст. 76 КК України покладено на нього зобов'язання: періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та не змінювати місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи.

Змінено ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд і звільнено його з-під варти в залі судового засідання.

ОСОБА_2, українка, громадянка україни, раніше не судима,-

засудженаза ст. 166 КК України на три роки позбавлення волі;

за ст.204 ч. 1 КК України на один рік обмеження волі;

за ст.204 ч.З КК України на п'ять років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_2 покарання -п'ять років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_2 відраховується із 17 квітня 2006 року.

На підставі с 96 КК України постановлено направити засуджену ОСОБА_2 на примусове лікування "від алкоголізму в місцях відбування покарання.

Вирішено питання про речові докази по справі.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними і засуджені за те, що вони, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі і проживаючи в с. Привітне Золотоніського району Черкаської області та маючи від шлюбу на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

 в період із 1998 року по 2005 рік систематично ухилялися від виховання дітей та злісно не виконували встановлених законом обов'язків по догляду за дітьми, що спричинило тяжкі наслідки, в результаті чого неповнолітня ОСОБА_3 має затримку психічного розвитку.

Крім того ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за те, що вона 14 листопада 2005 року в ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою незаконного виготовлення алкогольних напоїв у невстановленої слідством особи в порушення ч.4 ст.14 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" від 19.12.1995 p., незаконно придбала 25 літрів спиртової суміші та 25 літрів спирту етилового, який з метою збуту незаконно зберігала за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 та в період часу із 14 по 16 листопада

2005     року незаконно виготовила 5 літрів алкогольного напою шляхом

змішування спирту з водою, а 16 листопада 2005 року реалізувала за 5(п'ять)

грн.одну виготовлену нею пляшку ємкістю 0,5 л алкогольного напою.

Також ОСОБА_2 визнана винною і засуджена за те, що вона умисно, з метою збуту за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу із 14 по 16 листопада 2005 року незаконно виготовила 5 літрів алкогольного напою шляхом змішування недоброякісної сировини-етилового спирту, що був нею незаконно придбаний 14 листопада 2005 року у невстановленої слідством особи у кількості 25 літрів, та розливши недоброякісну спиртову суміш, яка згідно висновку судово-медичної експертизи є розчином етилового спирту з домішками метилацетату, етилацетату, триметилбензолу та толуолу непридатним для безпечного вживання, які становлять загрозу для життя і здоров'я людей при внутрішньому їх вживанні, у склянні пляшки об'ємом 0,5 л, реалізувала 2.0 л виготовленогонею алкогольного напою невстановленим слідством особам, 2,5 л використала на власні потреби, а 0,5 л алкогольного напою реалізувала ОСОБА_6 за 5(п'ять) грн., після чого була викрита працівниками податкової міліції і спиртова суміш у кількості 25 літрів, спирт у кількості 20 літрів та виготовлена нею спиртова суміш у кількості 0,5 л вилучені.

На даний вирок засуджена ОСОБА_2 подала апеляцію, в якій, не оспорюючи вирок в частині обгрунтованості її засудження, просить змінити вирок в частині призначення їй покарання та пом'якшити покарання, застосувавши ст. 69 КК України. При цьому просить врахувати ії щире каяття, визнання своєї вини та сприяння слідству, а також те, що вчиненню нею злочину сприяли соціально-економічні умови країни, так як вона не могла працевлаштуватись. Вказує, що любить своїх дітей, незважаючи на те, що позбавлена материнських прав.

Прокурор, який підтримував державне обвинувачення в суді, в своїй апеляції просить вирок суду відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скасувати в зв'язку з тим, що суд при призначенні покарання обом засудженим не врахував їх попередні судимості, призначив покарання без застосування вимог ст.ст. 70, 71 КК України, а також не застосував при призначенні покарання засудженій ОСОБА_2 додаткове покарання у виді конфіскації незаконно виготовленої продукції та обладнання, яке є обов'язковим при засудженні як за ч. 1 ст.204, так і за ч. З ст. 204 КК України.

Просить кримінальну справу повернути до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області на новий судовий розгляд.

В доповненні до апеляції засуджена ОСОБА_2 посилається на те, що в ході досудового слідства в суді першої інстанції вона оговорила себе у вчинені злочину, передбаченого ч.І та ч.З ст.204 ККУ країни, під впливом свого чоловіка ОСОБА_1, якого вона дуже боялася, так як він її постійно бив, наносив ножові поранення. Також посилається на те, що ОСОБА_1 страждає психічними розладами, навчався в школі-інтернаті для дітей із психоневрологічними захворюваннями, лікувався в Черкаській обласній психоневрологічній лікарні, а тому не виключена можливість, що дочка ОСОБА_7 успадкувала від ОСОБА_1. психічні захворювання, які привели до розумової відсталості. Просить перевірити викладені нею факти.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача по справі та зацеречує проти задоволення апеляції засудженої ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції прокурора та засудженої ОСОБА_2 підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Доводи прокурора про те, що суд при призначенні покарання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 неправильно застосував закон, так як не врахував ту обставину, що обоє вони на час винесення вироку по даній справі були раніше засуджені вироками Золотоніського міськрайонного суду, є безпідставними.

Як вбачається із матеріалів справи, орган досудового слідства в ході досудового слідства неповно встановив дані про особу ОСОБА_1.і ОСОБА_2, в постановах про пред'явлення їм обвинувачення та в обвинувальних висновках вказав, що вони обоє є раніше не судимими, не приєднав до матеріалів справи копії вироків про попередні судимості, а тому суд в зв'язку з відсутністю даних про їх попередню судимість призначив покарання лише за вчинені ними злочини без урахування попередніх судимостей.

В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 раніше був засуджений Золотоніським міськрайсудом 21 листопада 2005 року за ст. 164 ч.І КК України на один рік обмеження волі і звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. ОСОБА_2 також була раніше засуджена вироком Золотоніського міськрайсуду від 10 листопада 2005 року за ст. 164 ч.І КК України на один рік обмеження волі і звільнена від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Також в ході апеляційного розгляду справи із пояснень засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_1 навчався в школі-інтернаті для дітей із психічними розладами, а також проходив стаціонарне лікування у Черкаській обласній психоневрологічній лікарні. В ході досудового слідства психічний стан обвинуваченого ОСОБА_1. не перевірявся, він не був забезпечений захистом, що не виключає можливості порушення його права на захист в ході досудового слідства.

Встановлені апеляційною інстанцією обставини є підставою для скасування вироку суду відносно ОСОБА_1. та ОСОБА_2 і направлення матеріалів справи на додаткове досудове розслідування для повного встановлення їх особи, стану здоров'я та вирішення питання про забезпечення в разі необхідності права ОСОБА_1. на захист.

Згідно заяви засудженої ОСОБА_2, сам ОСОБА_1 та його сестра мали розумову відсталість. В ході додаткового розслідування органу досудового слідства необхідно перевірити дану заяву засудженої, а також перевірити, чи не є у неповнолітньої ОСОБА_3 затримка психічного розвитку спадковою та чи дана обставина знаходиться в причинному зв'язку із злісним невиконанням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлених законом обов'язків по догляду за дітьми.

В ході додаткового розслідування органу досудового слідства необхідно також перевірити заяву засудженої ОСОБА_2 про те, що вона оговорила себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.І та ч.З ст.204 КК України, під впливом ОСОБА_1., боячись за своє життя.

Після встановлення в ході додаткового розслідування всіх обставин, викладених в даній постанові, органу досудового слідства вирішити питання про пред'явлення винним особам обвинувачення.

.Виконання вказаних в ухвалі окремих слідчих дій для доповнення досудового слідства відносяться до компетенції органу, що проводить таке слідство, і їх перелік не обмежується тільки цими діями.

Колегія суддів, враховуючи особу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, тяжкість злочинів, у вчиненні яких вони обвинувачуються, підстав для зміни відносно них запобіжного заходу не вбачає і вважає за необхідне при направленні справи на додаткове досудове слідство залишити останнім запобіжний захід - утримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 362- 366 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляцію засудженої ОСОБА_2 та апеляцію прокурора, який підтримував державне обвинувачення в суді, задоволити частково.

Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 червня 2006 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скасувати.

Направити матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та   ОСОБА_1 Золотоніському міжрайонному прокурору для провадження додаткового досудового слідства, в ході якого необхідно виконати вказівки, викладені в мотивувальній частині даної ухвали.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити попередній, обраний Золотоніським міськрайсудом.

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація