АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №   22ц-1790     2006 р.                                                   Головуючий по 1 інстанції

Категорія       інші        справи                                               Шведун B.C.

позовного провадження

Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2006 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                               Кісіля М.О.

суддів                                         Василенко Л.І. Бабенка В.М.

при секретарі                              Бурдуковій О.В.

з участю прокурора

адвокатів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 2 серпня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним та стягнення 5000 гривень,

встановила:

13 липня 2005 р. ОСОБА_1. звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування заявлених вимог вказав , що 2 вересня 2005 р. з ОСОБА_2. уклав договір позики строком до 31 травня 2007 р. та у виконання договору передав їй 5 000 грн. На його неодноразове звернення до ОСОБА_2. про написання розписки стосовно передачі їй ним вказаних коштів відповідала категоричною відмовою. Лише 15.10.2006 р. він знайшов розписку про факт отримання нею вищевказаної суми. Крім того, відповідачка публічно поширює інформацію про відсутність наміру повернути вказані кошти. Вважає, що з самого початку укладання даного договору позики ОСОБА_2. не мала наміру його виконувати.

Просив суд визнати договір позики укладений між ним та відповідачкою 2 вересня 2005 р. недійсним, стягнути з ОСОБА_2. на його користь 5 000 грн. та понесені судові витрати.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 2 серпня 2006 р. позивачеві в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду, як постановлене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, та при неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги.

При цьому вказується, що ним в підтвердження заявлених вимог було надано зіпсовану розписку про те, що відповідач отримала від нього указані в позовній заяві гроші в сумі 5 000 грн., проте суд не надав оцінку вказаній розписці.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача районний суд виходив з того, що у підтвердження заявлених позовних вимог позивачем була надана зіпсована розписка, яка в свою чергу не містить дати укладання угоди та підпису особи, яка її написала, інших доказів на підтвердження позовних вимог позивач суду не надав у зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскаржуваний договір позики по формі не відповідає вимогам ст. 1047 ЦК України.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно до змісту ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш, як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, при цьому на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що в підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав суду зіпсовану, а саме розірвану на шматки розписку, згідно до змісту якої ОСОБА_2. позичила в ОСОБА_1 5 000 грн. які зобов'язувалась повернути до 31.05.2007 р. Дана розписка не містить дати укладання угоди та підпису особи, яка її написала.

Статтею 207 ЦК України встановлені вимоги до письмової форми правочину, зокрема право чин вважається таким, що вчинений у письмовій формі якщо він підписаний його стороною (сторонами).

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач, у відповідності до наведених вимог закону, не довів заявлених ним позовних вимог, що є його обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України. При цьому суд створив всі умови для змагального процесу, роз'яснював сторонам їхні права та обов'язки.

Виходячи з викладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія судців,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 2 серпня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.