Справа №22А-0842/2006 Головуючий у суді 1 інстанції Линник В.Я.
Категорія Доповідач у суді 2 інстанції Коцюрба О.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого: Слілченка О.І.
Суддів: Коцюрби О.П., Поліщука М.А.
При секретарі: Муханько О.О.
Розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від
26 квітня 2006 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1
до Київської обласного військового комісаріату про бездіяльність військового комісаріату
щодо перерахунку і виплати недоплаченої суми пенсії за минулий час.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали
адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся в Ірпінський міський суд Київської області з вказаним позовом вказуючи на те, що він військовий пенсіонер, прослужив у Збройних Силах 21 рік і у 1981 році був звільнений з дійсної військової служби. З 1992 року йому була нарахована пенсія відповідно до Закону України ,.Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
Вказував, що після призначення пенсії відповідач не проводив її перерахування у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців в період з 01 вересня 1999 року по 31 грудня 2004 року. Його заява про перерахунок пенсії з урахуванням підвищень залишена відповідачем без задоволення. Посилався на те, що при таких обставинах дії відповідача по відмові у перерахунку пенсії є неправомірними і відповідач повинен був перерахувати його пенсію з урахуванням щомісячних надбавок, встановлених Указами Президента України №847 від 14 липня 1999 року, №173 від 23 лютого 2002 року, №389 від 05 травня 2003 року, та премії передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №829 від 22 травня 2000 року і п.34.5 „Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 05 березня 2001 року №75.
Вважає, що такі дії відповідача суперечать Конституції України, Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"
Просив визнати бездіяльність військового комісаріату щодо перерахунку і виплати недоплаченої суми пенсії за минулий час протиправною, зобов'язати військовий комісаріат провести перерахунок та виплату недоплаченої пенсії з урахуванням встановлених надбавок з 01 вересня 1999 року до 31 грудня 2002 року 40% надбавки посадового окладу, передбаченої Указом Президента України №847/99 від 14 липня 1999 року, з 01 січня 2003 року до 31 грудня 2004 року -100% надбавки, передбаченої Указом Президента України від 23 лютого 2002 року №173, з 01 травня 2003 року до 31 грудня 2004 року- 70% надбавки, передбаченої Указом Президента України №389/03 від 05 травня 2003 року, з 01 жовтня 1996 року до 21 грудня 2004 року - 33.3% премії, передбаченої Указом Президента України від 04 жовтня 1996 року №923/96 „Про грошове забезпечення військовослужбовців" та Постанови Кабінету Міністрів України №829 від 22 травня 2000 року і п. 34.5 наказу Міністра оборони України від 05 березня 2001 року №75, з 01 січня 2005 року до 22 березня 2005 року - 70% надбавки за безперервну службу, введеної Указом Президента України №389/03 від 05 березня 2003 року, визнати за ним право на доплату пенсії за 2005 рік та зобов"язати військовий комісаріат зробити доплату пенсії за 2005 рік у розмірі 50% від нарахованої пенсії.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 26 квітня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову Ірпінського міського суду Київської області від 26 квітня 2006 року та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що постанова Ірпінського міського суду Київської області від 26 квітня 2006 року є неправильною, такою, що суперечить Конституції України, Законам України, Указам Президента України, іншим нормативно-правовим актам.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач наказом командира військової частини 59208 НОМЕР_1 був звільнений з дійсної військової служби. Строк безперервної військової служби ОСОБА_1 становить 25 років. Позивачу, після звільнення з військової служби було нараховано пенсію, виходячи з посадового окладу, окладу за військове звання, вислугу років. У 1992 ОСОБА_1 була нарахована пенсія відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
Також судом встановлено, що відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви про перерахунок пенсії за минулий час з 01 вересня 1999 року по 31 грудня 2004 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців.
Починаючи з 01 січня 2005 року відповідач провів ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, що стверджується довідкою про перерахунок пенсії та виплачує йому 50% пенсії у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Спірні правовідносини, які оспорює позивач регулюються ч. З ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 „Про порядок обчислення вислуги років, призначення і виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічман, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей".
При таких обставинах суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що щомісячні надбавки запровадженні Указами Президента України від 14 липня 1999 року, від 23 лютого 2002 року, від 05 травня 2003 року і премії введені Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року належать до додаткових видів грошового забезпечення і враховуються при нарахуванні пенсії особам, які отримали ці надбавки та пенсії під час проходження служби й звільненні після їх запровадження.
Позивач під час проходження служби вказаних надбавок не отримував, був звільнений в запас у 1981 році, тобто до їх запровадження, тому дія вищевказаних Указів Президента України та постанови Кабінету Міністрів на нього не поширюється.
Так як Закон України „Про внесення змін до ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" не має зворотної сили, колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 01 січня 2005 року задоволенню не підлягають.
Перевіряючи законність і обгрунтованість постанови Ірпінського міського суду Київської області від 26 квітня 2006 року в межах доводів апеляційної скарги, вимог заявлених у суді першої інстанції, відповідно до вимог ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду і ухвалення по справі нового рішення.
Керуючись ст. ст. 196,198,200,205. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 26 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України з моменту виготовлення ухвали в повному обсязі.