АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3035\2006 Головуючий 1 інстанції Тимченко С.О.
Категорія 17\19 Доповідач Петренко І.О.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Петренко І.О.
суддів Болтунової Л.М., Лаченкової О.В.
при секретарі Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про відшкодування моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2006 року позивач звернувся до суду і просив рішенням суду стягнути з відповідача на свою користь 70000 грн. моральної шкоди в зв"язку з втратою працездатності від професійного захворювання . Він вказував на те , що працював на ДАТ „Шахта „Благодатна" , яка є ДП ДХК ВАТ „Павлоградвугілля" з 1 листопада 1984 року по 14 жовтня 2004 року у важких підземних умовах вугільної промисловості та захворів на професійні захворювання : радикулопатія шийна та попереко-крижова, прогредиенктний перебіг на фоні спондилоартрозу, застарілої грижі диску С;-С% справа зі стенозом хребтового каналу , виражені статико-динамічні порушення , помірна гіпотрофія м"язів лівої гомілки,нейродистрофічний синдром у вигляді дв.плечолопаткового періартрозу тазостегнового періартрозу ПФС 2 ст. дефартроз та періартроз ліктьових суглобів ПФ 2 ст. та дефартроз і періартроз колінних суглобів ПФ 2 ст. За висновком МСЕК від 13 жовтня 2004 року позивачу встановлено стійку втрату 65 % професійної працездатності та він визнаний інвалідом 3 групи . Позивач є особою застрахованою відповідно до закону України „ Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" , відповідно до вимог ст.. 21 ,28 якого відповідач забов"язаний відшкодувати позивачу шкоду , спричинену професійним захворюванням , в тому числі і виплатити страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому у розмірі , передбаченому ст. 34 п. З того ж закону , тобто 70000 грн.(350х200=70000).
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнавав , оскільки факт спричинення моральної шкоди не був встановлений експертизою.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 13 березня 2006 року позовні вимоги задоволені частково і на відшкодування моральної шкоди з відповідача стягнуто 50000 грн..
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати і постановити нове рішення , яким частину виплат за моральну шкоду покласти на винне підприємство .
Розглянувши матеріали справи , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги , заявлених вимог та наданих сторонами доказів , колегія суддів вважає можливим задовольнити апеляційну скаргу частково , а рішення суду змінити , знизивши суму стягнутих з відповідача на користь позивача сум .
Так, встановлено , що позивач працював на підземних роботах на підприємствах , де мали місце несприятливі та шкідливі для здоров"я умови праці ( ар. сп. 18-24). Рішеннями МСЕК від 13 жовтня 2004 року ( ар. сп .5) йому встановлена стійка втрата професійної придатності у розмірі 65%.
В наслідок отриманих професійних захворювань позивач змушений прикладати додаткові зусилля для впорядкування свого життя , постійно проходити курс лікування , зазнавати фізичну біль (ар. сп.6-17).
При викладених обставинах суд обґрунтовано та згідно до вимог ст.ст. 21 , 28 закону України „ Про загальнообов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань , які спричинили втрату працездатності" стягнув з відповідача суми на відшкодування моральної шкоди.
Але розмір моральної шкоди суд визначив без врахування характеру і обсягу страждань , яких зазнав позивач. Тому колегія суддів вважає можливим виходячи із засад розумності , виваженості та справедливості , а також розміру встановленої МСЕК втрати професійної придатності позивача встановити розмір суми , яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 20000 грн.
Доводи апеляційної скарги про не врахування судом факту введення мораторію на виплату моральної шкоди в законодавстві щодо державного бюджету на 2006 рік стосуються порядку виконання стягнень та виплат, а ні самого задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного , колегія суддів вважає , що рішення суду першої інстанції слід змінити та постановити нове рішення про стягнення вище вказаних сум.
Керуючись ст.ст. 303,307,309, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді - задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2006 року змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20000 грн. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення , але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.