Судове рішення #201864
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1331\2006                                        Головуючий 1 інстанції Католікян М.О.

Категорія 9\10                                                                                     Доповідач Петренко І.О.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

14 червня 2006 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                                                    Петренко І.О.

суддів                                                                         Болтунової Л.М., Григорченко Е.І..

при секретарі                                                            Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод" на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2005 року за позовом ЗАТ з І І „Запорізький автомобілебудівний завод" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за контрактом купівлі-продажу автомобіля,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2005 року до суду звернувся позивач і просив постановити рішення , яким стягнути з відповідача на свою користь 9709 грн.61 коп. В обґрунтування позовних вимог він вказував на те , що 28 грудня 2002 року було укладено договір поступки вимог НОМЕР_1 між ТОВ „Деу Мотор Ко „ і ЗАТ „АвтоЗАЗ-Деу" у відповідності з яким ЗАТ „Авто ЗАЗ-Деу" одержало право вимоги боргу і стало кредитором по контракту купівлі-продажу автомобіля НОМЕР_2.

4 січня 2003 року Спільне українсько-корейське підприємство з іноземною інвестицією у формі ЗАТ „Автобаз-Деу" було перереєстровано в ЗАТ з І І „Запорізький автомілебудівний завод" і відповідно до установчих документів ЗАТ „ЗАЗ" є правонаступником ЗАТ „Автобаз-Деу".

2 липня 1999 року було укладено контракт купівлі-продажу автомобіля № НОМЕР_2 між ТОВ „Деу Мотор Ко і ОСОБА_1 , відповідно якого останній придбав автомобіль Nexia - GLE 1 , кольору ( 91 L), номер кузову НОМЕР_3 штука , на умовах розстрочки платежу. Контракт зупиняє свою дію тільки коли усі взаємо рахунки між сторонами будуть завершені, дія контракту пролонгується до моменту проведення кінцевих взаєморозрахунків між сторонами. Відповідач свої обов"язки не виконав і частково погасив борг відповідно контракту 7619,25 доларів США ( що еквівалентно 34208,41 грн.). Заборгованість відповідача складає 1765,14 дол. США , що еквівалентно 8913,95 грн. , які відповідач відмовляється в добровільному порядку сплатити , в зв"язку з чим позивач змушений звертатись до суду.

У листопаді 2005 року позивач свої позовні вимоги уточнив відносно суми заборгованості і просив рішенням суду стягнути з відповідача 7214,34 грн., з яких основний борг 6623,16 грн., що складають 1242,06 дол. США та 591 грн.18 коп. пені.

Відповідач позовні вимоги в судовому засіданні не визнавав в повному обсязі.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2005 року в задоволенні позовних вимог ЗАТ з 11 „Запорізький автомобілебудівний завод" відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду як не обґрунтованого і просить постановити нове рішення , яким задовольнити уточнені позовні вимоги.

Вислухавши учасників процесу , що з'явились , перевіривши матеріали справи , законність та обґрунтованість рішення суду та доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає , що рішення суду слід скасувати , а апеляційну скаргу задовольнити за наступними засадами.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ЗАТ з І І „ЗАЗ" суд виходив із того , що на звернення позивача до суду сплинув строк позовної давності , оскільки право на звернення позивача до суду з позовом про захист порушеного права виникло з 6 липня 2001 року , оскільки 5 липня 2001 року вказано як останній день обумовленого контрактом строку платежу. Однак , з такими висновками погодитись не можливо , так як вони не відповідають обставинам справи.

Судом встановлено , підтверджується матеріалами справи , що 2 липня 1999 року було укладено контракт купівлі-продажу автомобіля № НОМЕР_2 між ТОВ „Деу Мотор Ко і ОСОБА_1 , відповідно якого останній придбав автомобіль Nexia - GLE 1 , кольору ( 91 L), номер кузову НОМЕР_3 штука, на умовах розстрочки платежу.

Відповідно до п. 3.2 контракту відповідач здійснив авансовий платіж у розмірі 50% вартості автомобіля. У відповідності до п. 3.3 контракту відповідач взяв на себе забов"язання суму боргу , що залишилася , у розмірі 50% вартості сплатити щомісячними платежами відповідно до графіку рахунка-фактури і за надання розстрочки платежів він платить 1,5 % нарахованих на суму боргу , включаючи дані суми в щомісячні платежі ( п. 3.4 контракту). Відповідач свої обов"язки не виконав і лише частково погасив борг відповідно контракту 8452,38 доларів США ( що еквівалентно 34497,71 грн.).

Згідно п. 6.1 контракту - контракт зупиняє свою дію тільки коли усі взаємо рахунки між сторонами по контракту будуть завершені, у випадку коли до завершення дії контракту усі взаєморозрахунки сторін не закінчені повністю , дія контракту пролонгується до моменту проведення кінцевих взаєморозрахунків між сторонами.

Згідно до положень ст. 530 ЦК України ( в редакції 1963 року) , якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Виходячи з вище наведеного остаточні розрахунки за контрактом не проведені до теперішнього часу , заборгованість відповідачем не погашена повною мірою , а термін дії контракту пролонговується , тому заборгованість слід стягнути в примусовому порядку.

Доводи відповідача про те , що на даний момент ним повністю сплачено придбаний автомобіль у розмірі 37945 грн., оскільки платежі повинні проводитись по цінам , які діяли на день продажу і їх наступні зміни не тягнуть за собою перерахунок не можуть бути покладеними в основу рішення про відмову в позові . Так, згідно до положень п. 3.1 контракту розрахунки , між сторонами встановлені в одиницях , під якими розуміються долари США по офіційному курсу НБУ до гривні ,який буде встановлено на день перечислення платежу , а тому заборгованість вказана в уточненому позові підлягає стягненню рішенням суду.

Відповідно до вимог ст.ст. 81,88 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягуються витрати по сплаті останнім у розмірі 72 грн. 28 коп. і на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення -30 грн.

На підставі викладено , керуючись ст..ст. 304,307,309,316,317,319 ЦПК України , колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод" задовольнити.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2006 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією „Запорязький автомобілебудівний завод" ( 69600 м. Запоріжжя вул.. Леніна 8 р\р 260022475 у ЗОД АППБ „Аваль" , МФО 313827 , ЄДРПУ 25480917 ) 7214 грн. 34 коп. ,із них - 6623 грн. 16 коп. основного боргу та 591 грн. 18 коп. -пені, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 72 грн. 28 коп.коп., а також на користь держави  витрати на інформаційно технічне забезпечення у розмірі 30 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення , однак , може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація